Веселий брехун (Частина 2)

Але якщо внутрішня політика – справа смаку, а як відомо, про смаки не сперечаються, то зовнішня – зовсім інша справа, бо вона прямо чи опосередковано стосується людей, які не робили того вибору, який зробили американці, але змушені жити саме з їхнім вибором, який змінює їхнє життя. Безумовно, це стосується іранської епопеї, про яку сказано вже стільки, що начебто додати до цього просто нічого, але поки все це не закінчиться, нас чекають настільки щільні потоки найдобірнішої брехні, що колись цей час буде описано як епоху граничної та всеосяжної брехні.

Усе перераховувати тут немає сенсу, але просто згадаймо про те, що Додік розповідав на початку цієї військової операції, яка зараз завершує свій перший місяць. Якщо відкинути всю іншу риторику, то головним тут буде нищівний удар по ядерній програмі Ірану. Звучить це правильно і загалом – логічно, якби не кілька обставин, які не просто ставлять ситуацію з ніг на голову, а після цього ще й ставлять її раком.

Є поширений термін, який звучить приблизно так: «пам’ять, як у рибки гупі», але він не відповідає дійсності. Ці рибки здатні запам’ятовувати інформацію на глибину від 3 до 12 місяців. Як для такого крихітного створіння, це феноменальна пам’ять, якою не можуть похвалитися багато людей. Наприклад, за пів року до початку нинішньої епопеї той самий чубатий дід, розповідаючи про те, якими були результати бомбардування ядерних об’єктів Ірану, заявив, що збройову програму відкинуто на роки, а матеріальну частину ядерного проєкту знищено повністю. І ось минуло пів року, і знищення ядерної програми знову стало головною метою військової операції.

Якщо відштовхуватися від лінійної логіки і враховувати тільки цю обставину, то напрошується простий висновок про те, що або тоді Додік нагодував своїх фанатів ла*ном, або годує їх просто зараз тією самою вишуканою стравою. Але з усієї цієї епопеї ми виділимо лише один момент, що відрізняється від решти брехні, яку жене цей генератор випадкових слів, тим, що він взагалі не був потрібен ні для чого. Тобто він це несе просто від любові до мистецтва і тому, що в нинішній Америці немає нікого, хто міг би його викрити у брехні чи тим більше – притягти до відповідальності.

Цей момент стосується начебто шаленого бажання бородатих вийти на переговори з найкращим президентом усіх часів, але він відхиляє їхнє бажання як недоречне. Щоправда, самі бородаті офіційно заявляють про те, що, мабуть, Додік веде переговори сам із собою, і максимум, що було зроблено, – то це обмін абсолютно протилежними вимогами з посередництвом Пакистану, на цьому – все. Крім того, торкаючись цієї теми, Додік ніколи не назвав імені того, з ким саме він веде переговори. А ми ж пам’ятаємо, що у 2020 році він публічно заявляв, що має регулярні дискусії з Богом, тож це – не новина.

Але в цьому випадку він вирішив навести доказ того, що він – феноменальний переговорник і таки має напружені контакти з рушниками, попри скептичні коментарі преси. Як доказ він навів те, що Іран дав Тромбу знак про готовність домовитися, пропустивши через Ормузьку протоку десять рандомних суден. За його словами, він не може публічно обговорювати суть переговорів, але цей жест Ірану якраз підтверджує наявність переговорів.

(Далі буде)