Авторка перекладу: Світлана

Уночі проти суботи Сили оборони України зупинили тему, яка вже починала розкручуватися, про те, чому саме не спрацювали їхні системи ППО під час ударів по їхніх портах Приморськ та Усть-Луга. Говорити щось треба, бо ця тема в них не затихає через природні обставини. Роза вітрів там така, що резервуари портів під час горіння посилають стовпи диму в напрямку «колиски революції», а влада Ленінбурга змушена оголошувати про несприятливі погодні умови через якість повітря. Скажімо так, горить там знатно, і навіть із космосу це виглядає вражаюче.

Плюс до того, їхня преса пише, що їхні експортери нафти готуються оголосити форс-мажор за контрактами на постачання нафти через те, що з ладу виведено обладнання, призначене для перевалки нафти. Крім того, через атаку на порт, флагманський у плані експорту нафтопродуктів, – Усть-Лугу, з 1 квітня вводиться заборона на їх експорт. Але, мабуть, тут справа не тільки в портовій інфраструктурі, яка зазнала значних пошкоджень, а й у тому, що йдуть мало не щоденні атаки на ворожі НПЗ. Саме так виглядають справжні санкції, а не те, що виконує Додік у стилі «Хочу – верчу, не хочу – не верчу».

Але все це треба було якось пояснити публіці, щоб та не ставила дурних запитань про ППО та інше, неприємне для царя. І ось там почала розкручуватися версія про те, що українські дрони ну ніяк не могли перетнути європейську частину курника з півдня на північ непоміченими і вразити вказані об’єкти. Таке могло статися виключно тому, що дрони було запущено з Польщі, а в курник вони влетіли з боку Естонії. Тобто підлітний час обчислювався хвилинами, і, не чекаючи такої каверзи, військові просто не встигли їх відбити.

Але ці казки вже рвуть на мотлох найрізноманітніші аналітики, вказуючи на те, що самі лапті при кожному нальоті видавали дані про «збиті безпілотники» України саме в областях, розташованих якраз по курсу їхнього руху з України. Причому «збивали» їх саме в той час, який був потрібен для прольоту до цілей. Простіше кажучи, аналітики викрили лаптів у брехні їхньою власною інформацією, яку вони добровільно публікували в Мережі, та порадили їм «або труси одягнути, або хрестик зняти».

Ну, а Сили оборони сьогодні спростували цю теорію своїми активними діями. Так, стало відомо про те, що після удару по вотчині прутіна – Кірішському нафтопереробному заводу – цієї ночі атакували Ярославський НПЗ. Як видно на фото, горить там бадьоро, і навіть можна сказати, життєствердно. Від кордонів України він розташований на відстані приблизно 700 кілометрів, тобто на 200–250 кілометрів ближче, ніж пітерські активи, зате набагато далі від кордонів Естонії, а тому казки про дрони з Польщі вже не актуальні.

Плюс до того, щоб дістатися до Ярославля, дрони пройшли через центральні області курника, і як тепер зрозуміло, ППО там так само «не встигла», як і в тому ж Приморську. А, між іншим, ту ж таки москву прикривають найдосконаліші й найновітніші зенітні комплекси С-400/500, і як лапті самі розповідають, вони здатні виявляти цілі на відстані сотні кілометрів.

(Далі буде)

2 коментар до “Про НПЗ і не тільки (Частина 1)”
  1. кдбешна консерва швець щось нещодавно мугикав нібито Україна вже нанесла “врєд” світовій економіці бо зупинила 4% світового видобутку нафти.
    ця пропаганда путінферштейнам заходить на уряяяя тому вони готові пхати цю каламуть у мізки пересічних та політиканів.
    будьмо пильні санкції ЗСУ треба обов’язково продовжувати та нарощувати.

  2. > як лапті самі розповідають, вони здатні виявляти цілі на відстані сотні кілометрів.
     
    За сотню кілометрів — мабуть, лише цілі розміром з галактичний крейсер… А тут — дрони.

Коментарі закриті.