Авторка перекладу: Світлана
Цієї ночі околиці Ленінбурга чимось нагадували Бразилію, коли там проходить карнавал. Маса вогнів, гучних звуків і запальні картини були в наявності. Як ми пам’ятаємо, Сили оборони завдали ударів по місцевих нафтоперевалочних портах Приморськ, а потім – і Усть-Луга, і ось цієї ночі прилетіло відразу по обох портах, мабуть, для закріплення успіху і для того, щоб лаптям було важче рапортувати про відновлення відвантаження нафти. Принаймні, супутники показали численні осередки пожеж на обох цих локаціях.
Тим часом у їхніх пабліках виникло цілком резонне запитання про те, що буде наступної ночі, адже якщо такий фестиваль вогнів триватиме ще певний час, то єдине, на що будуть годитися ці порти, – то це на декорації до бойовиків. Знову ж таки, ворожі пабліки пишуть, що навіть ті, хто має гарний слух і непоганий зір, якось не помітили роботи ППО. Тобто з моменту першого удару по портовій інфраструктурі Приморська щось туди перекинути з наявних зенітних засобів так і не вдалося. Це наводить на думку, що для таких вправ вже треба роздягати «Валдай» та/або москву.
Просто для довідки: Валдай розташований набагато ближче до цільових локацій, ніж москва, і за ідеєю, звідти можна було б перекинути хоча б якусь частину з того, чим прутін обклав свою нору, але зрозуміло, що такого ніколи не буде, бо цінність його власної шкурки переважує цінність решти курника. Ну, а їхнє військове відомство бадьоро звітує про те, що вони знову збили сотні дронів на всіх напрямках. Щоправда, про «уламки», які «впали в промзону», вже нічого не розповідали, бо місцеві жителі в режимі реального часу описували звуки прольоту дронів, по яких ніхто не стріляв, а потім – вибухи й заграву в районі порту.
Із цього випливає, що старий набір казок про те, як вони там все збивають, вже не працює, і за відсутності потрібного ефекту їх трохи призупинили. Цілком можливо, що зараз посилено риють літературу часів війни з Німеччиною, щоб знайти потрібну тональність для висвітлення таких подій. Наприклад, губернатор грудьми прикрив резервуар, або відважний льотчик пішов на таран дрона. Але через те що тоді дронів не було в принципі, готового рецепта немає і доводиться напружувати всю звивину, щоб видати потрібний сюжет. Тож тут все ж таки є поле для фантазії, і, можливо, вже є нові варіанти для пояснення ситуації, крім уламків, але їх ще не затвердили.
А тим часом за всіма цими подіями маячить цілком конкретне і вкрай актуальне питання, яке або залишилося поза увагою, або лапті бояться його поставити своїм пастухам. Питання це виходить із географії тих місць, де розгортаються події, а це – узбережжя Балтійського моря, а точніше – Фінської затоки. І ось у цьому місці лише за кілька днів порти Приморськ та Усть-Луга отримали по два потужні повітряні удари і один удар отримав порт Виборг, причому – його військові верфі. Тобто менш як за тиждень було завдано п’ять ударів по портах у цій локації.
(Далі буде)
от би іще на “Аеропракт” сирену прикрутити, щоби при пікіруванні перед скиданням ФАБ завивала як назгул. Бабуся покійні казали – звук незабутній, а вона підлітком це бачила та чула, як у евакуацію везли…
Тогда сирены прикручивали не на бомбовоз, а на сами бомбы!
Идея интересная, но не уверен, что стоит предупреждать лаптей сиренами об атаке…
Не… На бомбовоз. Точнее – на пикирующий бомбардировщик, забыл фамилию. И не для красоты вовсе, а для дела – шото летчик по ней определял – наверное все таки скорость, но опять таки – забыл🤷🏻 А про “устрашение” – как всегда – кацапские сказки.
Так. Були сирени на Ju-87, але дуже часто саме пілоти їх блокували, бо за….довбувало і їх також
І до речі – ніяких потрібних дій вони не несли.Дійсно – зброя залякування
сирену мали на стійці шасі тільки пікіруючі бомбери Ju-87, причому лише ранні модифікації. Вмикалася-вимикалася тільки у діапазоні великої швидкості при пікіруванні від датчика тиску повітря. Оскільки екіпаж теж мусив її слухати у найвідповідальніший момент вильоту, то пілоти стали блокувати вітрячок сирени мотузкою. А от на тогочасних авіабомбах вітрячок ззаду біля оперення – привід дублюючого підривача, спереду підривач зазвичай ударний. Цікава деталь: бабуся до евакуації копала протитанкові рови, розказала, що сирену мали тільки літаки з бомбами (думаю, саме Ju-87), а от пілоти менших літаків бомб не мали, стріляли дуже рідко, а для переляку скидали невеликі подірявлені бочки або порожні пляшки – свист при падінні, ну й обов,язково – листівки: широкоплечий усміхнений гітлер грає на великому акордеоні “широка страна моя родная…”, поряд зіщулений сталін на малій гармошці “последний нонешний денечек гуляю с вами я, друзья…”
Тим часом у їхніх пабліках виникло цілком резонне запитання про те, що буде наступної ночі,а що буде – ДАЙОШ ВАЛДАЙ! ГОЙДА!
“або відважний льотчик пішов на таран дрона. Але через те що тоді дронів не було в принципі, готового рецепта немає ”
До речі, були. Німецькі Фау-1 – це якраз дрони, кожен з яких програмувався на окремий маршрут перед вильотом. І британські пілоти інколи збивали їх без стрільби, “підчепивши” крило дрона крилом власного літака – тоді збивався гіроскоп, Фау-1 втрачав керування й падав.
Брехня. Ніколи (ну можливо одиничні випадки були) прямого контакту з V-1 не було. По-перше, це небезпечно для літака, по-друге просто непотрібне. А от пролетіти поруч – інша справа, ракету виштовхувало з траєкторії і рульові агрегати втрачали можливость керувати.
Ну і це на той випадок, якщо з гармат підірвати не вдалось
через високу швидкість V-1 британські перехоплювачі не завжди встигали обстріляти дрон з прицільної відстані й били здалеку навмання – до порожніх магазинів, крім цього – рядовий англійський пілот винищувача видатним стрільцем був не завжди. Є непогані спогади – “Кращий англійський ас”, Джеймс Едгар Джонсон, 515 вильотів на “спітфайрі”, 34 збитих, сам не був збитим ні разу – пропустив лише одне влучання.