Уперше опубліковано: 08.03.2016
Авторка перекладу: Світлана
При погляді на те, як міністр оборони рф Цеденбал Марафетович відчайдушно обіймає найгарнішу жінку всіх збройних сил рф, приходять думки про суть свят, які мають совкове коріння. Якщо їх обережно поколупати паличкою, то легко виявляться дивні речі, як із 23 лютого чи святами попередніх епох, дбайливо вкритими другим шаром. Наприклад, скоро відзначатиметься свято 1 травня. Суть цієї події настільки аморфна та невловима, що вловити її не вдасться навіть після одного кубічного дециметра розчину етилового спирту та відра шашлику – неодмінних атрибутів цього дійства. Найближчий розгляд витоків свята вказує на свято плоті, яке відзначалося з давніх-давен. Точніше, свято відзначалося не вдень, а вночі з 30 квітня на 1 травня і називалося «Вальпургієва ніч». У цей час добропорядні громадяни виробляли такі веселі речі, які ніяк не можна було практикувати щодня! Тим більше у похилому віці згаданого вище Цеденбала.
Історія з 8 Березня теж має глибоке коріння, яке не було забуто остаточно. Справа в тому, що приблизно в цей час було старовинне свято, пов’язане із сонячним роком, яке називалося Березневі іди. Зараз вважається, що воно відзначалося приблизно 13–15 березня, але з урахуванням того, що з давніх часів поступово накопичувалася похибка обчислення точної дати, можна припустити, що свята майже збігаються з початково обраною датою.
Для росії це свято має особливий символізм, бо повторно програє історію, немовби тонко натякаючи на товсті обставини. Справа в тому, що в ті давні часи, в останню сотню років до Різдва Христового, стрімкими темпами наливалася силою Римська республіка. Тоді будувалися основні механізми державного устрою, якими ми користуємося й зараз. Зокрема, тоді було визначено методи управління державою залежно від ситуації. Грубо кажучи, найвище керівництво Риму обиралося на ротаційній основі. Вже тоді було зрозуміло, що правитель, що засидівся на троні, – абсолютне зло. Він неминуче виродиться в жадібного та кровожерного покидька. З цієї причини й було передбачено безумовну ротацію верховної влади.
Проте вже було уявлення про те, що в мирний час влада повинна працювати в одному ключі, а в разі війни чи інших халеп – в іншому. Було зрозуміло, що в критичних ситуаціях шлях прийняття рішень має бути максимально коротким. Тоді було впроваджено форму управління – диктатуру. Причому диктатор призначався на певний строк і його повноваження розширювалися на ту сферу діяльності, в якій виникли проблеми.
Але люди безпринципні й жадібні завжди прагнули отримати необмежену часом та обсягом повноважень владу. Першим прикладом того, як шляхом підтасовування та махінацій можна було продовжити диктаторські повноваження, став Луцій Корнелій Сулла. Він одразу почав зачищувати галявину від особистих ворогів і врешті-решт нав’язав Римові свою безстрокову диктатуру. Через деякий час він втомився від необмеженої влади та відмовився від власної диктатури, пішовши у відставку і проживши залишок життя простим, але дуже багатим громадянином, що потопав у розкоші.
Усю цю красу спостерігав зовсім юний Гай Юлій Цезар, який через роки вирішив перевершити свого попередника і здобути всю владу без залишку і без повернення. Зрештою йому це вдалося, і коли вся повнота нічим не обмеженої влади опинилася в його руках, найближче оточення вирішило вчинити з ним теж в обхід правил. І ось під час свята Березневих ід у 44 році до РХ його необмежену диктатуру було таки обмежено за допомогою клинків поборників Республіки.
Треба сказати, що загралися обидві сторони. Цезар загрався з диктатурою, а його опоненти – з таємною карою. В результаті вони всі разом убили Республіку як таку, і далі вже була Римська імперія на чолі з імператором, який мав ті ж самі необмежені повноваження. Було зметено запобіжні механізми, і Рим побачив імператорів Калігулу і Нерона, а згодом імперія загинула, і християнство, що виросло на її місці, відкинуло розвиток Риму та його колишніх колоній далеко в минуле, впиваючись тотальною деградацією всього.
Тому для росії нинішнє свято дуже актуальне. Підлий і жадібний диктатор уже підпиляв дерево імперії зі свого боку. Тепер питання в тому, хто і коли підпиляє частину, яка залишилася. Цей процес неминучий, бо якщо почати пиляти дерево, зупинитися вже неможливо. Тож – з Березневими ідами!