У цей час армія вже відійшла від знищення власного населення і приведення його в трепет – цю роль перебрав на себе НКВС, який муштрували на свій народ, як гончака на кролика. Після того як чекісти та НКВСники витримали іспит масштабним голодом, де показали повну індиферентність до страждань власного народу, ось тоді цей інструмент став придатним для чисток.
У цей момент було закладено основи того, що ми зараз ніяк не можемо не те що викорчувати, а навіть підступитися до цього. У цей час було створено прямий конвеєр: слідство – прокуратура – суд. Ця система працювала на замовлення, і пошук істини абсолютно не ставився за мету. Люди для них перестали бути істотами, що мислять, і перетворилися на худобу, яку ведуть на забій. Підслідний та підсудний стали апріорі винуватими, і єдине, що слід було визначити, – куди його – в розхід чи на лісосіку. Це був той самий обвинувальний ухил правоохоронної системи, який пережив Сталіна, совок і живий досі.
У нас слова «суддя», «прокурор», «міліціонер» або «чекіст» можна сміливо співвідносити зі словом «кат». Просто за кількістю безневинних жертв цієї жахливої м’ясорубки всі ці органи повинні бути проклятими і забутими на віки вічні. Іспанська інквізиція – жалюгідне посміховисько порівняно з цим Молохом. Що характерно, будь-які теревені з приводу того, що знищувалися якісь шпигуни, не мають сенсу з самого початку. Практично вся більшовицька верхівка перебувала на агентурному зв’язку з охоронним відділенням поліції, в тому числі й Джугашвілі Йосип Віссаріонович.
Достатньо переглянути історію його втеч, щоб зрозуміти очевидність цього факту. Навіть підчищені архіви не можуть приховати певних речей. Причому з тими, хто не бажав співпрацювати, царський режим не церемонився, а ці – всі живі та здорові. Інша категорія вождів – тривалі емігранти, які співпрацювали з різними іноземними розвідками. Треба сказати, що співпраця була взаємовигідною: спецслужби користувалися агентами, а ті – своїм дахом. Саме з цієї причини більшовики не брали участі у поваленні царя. Це зробили зовсім інші сили, а вступ у гру більшовиків стався пізніше і не без участі спецслужб. Можна що завгодно говорити про те, чи був Ленін німецьким агентом, чи ні, але один-єдиний факт, який більшовики не можуть оскаржити, ставить усе на місце.
Справа в тому, що хоч і неохоче, але більшовики підтвердили, що Ленін і товариші прибули до росії після лютневої революції в тому самому опломбованому вагоні, який надала Німеччина. У німців залишилися всі архіви, в тому числі про роботу з іноземною агентурою, і там, зокрема, йдеться про те, що операцію з вагоном провернув генерал Еріх Людендорф, який від генштабу курирував військову розвідку.
У березні 1918 року почалися мирні переговори між росією та Німеччиною, де росія підписала кабальний мирний договір з колосальними репараціями. Ми знаємо, що від росії переговори вів Лев Троцький, а от Німеччину представляв той самий Людендорф. Також відомо, що після розгрому червоноармійців під Нарвою 23 лютого 1918 року саме Ленін наполягав на підписанні миру з Німеччиною на її умовах. Рівно рік тому гер Еріх зробив послугу товаришу Леніну, і той сплатив борг.
Таким чином, за умови незалежного слідства й такого ж суду всю більшовицьку верхівку слід було розстріляти за шпигунство, починаючи з Віссаріоновича. Все це до того, що розпочаті чистки не мали нічого спільного з боротьбою зі шпигунством. Насамперед прибирали тих, хто знав реального Сталіна, потім – тих, хто міг скласти змову проти нього. А тут йому було чого боятися. Армія його ні в гріш не ставила та підтримувала свою кандидатуру – Троцького. Відомий випадок, коли перед початком одного з військових парадів Сталін, не будучи всесильним небожителем, прямував із кремля на трибуну Мавзолею, куди збиралися й інші керівники. І ось у проміжку між стіною і тильною стороною Мавзолею до нього підійшли два кавалеристи гвардійського зросту і пригадали його старі грішки. Сталін різко відповів і був банально побитий цими військовими. Відверто отримав по морді. Це потім він став втіленням Бога на Землі, але до цього був довгий і кривавий шлях.
І ось почалися репресії, які мали звільнити галявину тільки для одного альфа-самця. Так почалося те, що ми згодом називали масовими репресіями. Але всю цю передмову присвячено тому, як усе відбувалося, щоб зрозуміти, за чим ностальгують росіяни. Але про це – в заключній частині.
(Далі буде)
Це правда сьогодення на московії, що прутін з валькою пів стакана та терешковою і патрушевим та іншою шоблою, посилено замислюються в головах та пам’яті московитів і їх колоній страшну правду концтаборів совдепії — ГУЛАГУ, КардЛАГу та А.Л.Ж.И.Р.У.!! Тому і засекречені усі архіви на московії до 2045 року, зокрема і про ДСВ!!!! Для цього і в голови московитів і насипали з тєлєка і про царя, і про чЛЄНА – сраліна, і про вялічіє печенігів з романових та чекістів з тухачевським!!! А поки шушера це по тєлєку дивиться, абрамовичі-ротенберги з урками, міліардерами стають!!