Ну, а рік тому ті, хто зараз гне пальці і навіть намагається хамити чи щось вказувати військовим, дружно та якісно псували повітря, прикинувшись зеленим салатом чи цибулею, така в них була петрушка. Найвідважніші з них за кілька тижнів з’явилися на Заході України, де потужно тримали оборону, хто правою, а хто – навіть лівою рукою. А взагалі подавати ознаки життя вони стали тільки після того, як ворога розбили і погнали від Києва. Решта нормальної України стала на захист своєї землі, хто як міг і як умів.
Саме тоді ми читали та слухали думки експертів про два-три тижні, які протримається Україна. І загалом зараз це не виглядає чимось дивним чи образливим, бо всі розрахунки робилися правильно, на основі історичних аналогій. А при самоусунутому уряді та верховній владі, що показала імпотенцію, країна приречена на поразку і ведення осередкового, напівпартизанського резистенсу, що не має центрального командування. Саме так це виглядало в перші дні, і тому прогнози були такого плану, а озброєння нам постачалися легке, яке піхота, а скоріше – партизани можуть носити із собою.
Відсидівшись за спинами військових та отримавши від них і від наших партнерів важких ляпасів, частина представників нашої верховної влади таки виринула з нірвани, вживаючись у роль борців. Ну, а найпідліші з них не просто повернулися, а намагаються паскудити військовим, бо розуміють свою нікчемність порівняно з ними. Причому частина з них не тільки розповідає про те, що військовим надто багато платять, а й підвищує своє грошове утримання та ще й краде у військових чи з гуманітарки.
Але минув рік, і ситуація змінилася кардинально. Тепер уже ніхто не говорить про те, скільки Україна зможе протриматися в цій війні. Навпаки, зараз ідеться лише про перемогу України, а найнеприємнішим є питання про обмеження бойових дій, які партнери накладають на ЗСУ у плані ударів по території противника та ведення бойових дій на його території. Тобто вони стримують наших військових, щоб ті не пішли добивати армію противника під Бєлгородом або не випалили авіабазу в Мачуличах.
Україна стала тією силою, що знищує страх протистояння з росією, який увібрали покоління людей на Заході. І ось тепер один із кандидатів від Республіканської партії на майбутніх виборах говорить про те, що російська армія – незаслужено переоцінений бутафорський збрід, який марно викликав страх. Але він це говорить після того, як ЗСУ роздовбали цю найстрашнішу армію, перед якою пасували багато президентів США. Ця очевидність не сталася якось сама по собі – для цього нашим військовим довелося знищити кадрову армію ворога майже під корінь, відправити в пекло півтори сотні тисяч їхнього гарматного м’яса і спалити просто гори танків та іншої військової техніки. Тільки після цього з’явилися такі нові промови.
Так, зараз Україна стала центром антиросійської коаліції, а в експертів практично не викликає сумнівів те, що ЗСУ зможуть вийти на кордони України вже в найближчій перспективі. Але нас від цього відділяє безліч наших власних втрат. Немає потреби порівнювати їх із втратами ворога, бо ця справа військових аналітиків, і життя будь-якого нашого бійця не йде ні в яке порівняння з життями того стада, яке ввалилося на нашу землю. Багато, дуже багато ми втратили на фронті, в тилу та в окупації.
(Далі буде)