Наступний документ буде наведено повністю та без коментарів. Коментарі будуть після останнього, четвертого документа. Його датовано 18 грудня 1918 року, і він називається «Декрет о государственной независимости Финляндии». Перед його цитуванням просто звернемо увагу на те, що влітку 1917 року німці довезли Леніна до Фінляндії, що тоді входила до складу імперії. Не лише Леніна, а й увесь той набір катів, які стали теоретиками, натхненниками та виконавцями «червоного терору». На той момент ні в кого не було сумнівів у тому, що Володимира Ілліча та більшовиків «юзає» Генштаб німецької армії, а тому шпигунів шукали всі спецслужби. Але фіни тоді не стали підігравати сищикам, бо мали величезний зуб на імперію. Словом, як вдячність за збереження життя верхівки більшовиків фіни попросили відпустити їх з миром, що Ленін і зробив. Виглядало це так:
ДОКУМЕНТ № 3
«В ответ на обращение финляндского правительства о признании независимости Финляндской Республики Совет Народных Комиссаров, в полном согласии с принципами права наций на самоопределение, постановляет:
Войти в Центральный Исполнительный Комитет с предложением:
а) признать государственную независимость Финляндской Республики и
б) организовать, по соглашению с финляндским правительством, особую комиссию из представителей обеих сторон для разработки тех практических мероприятий, которые вытекают из отделения Финляндии от России.
Председатель Совета Народных Комиссаров В.Ульянов (Ленин).
Народные комиссары: И.Штейнберг. Карелин. Сталин.
Управляющий делами Совета Народных Комиссаров Бонч-Бруевич.
Секретарь Совета Народных Комиссаров Н.Горбунов».
Як ми бачимо, цей папір підписали одночасно вождь світового пролетаріату і другий вождь, але ще й учитель. І ще один папірець, який хотілося б пригадати.
ДОКУМЕНТ № 4
Цей документ було підписано 13 квітня 1941 року, і він отримав назву: «Пакт о нейтралитете между СССР и Японией» Преамбула та фінальна частина нам не цікаві, а тому звернемо увагу на суттєві умови пакту, відображені у трьох із чотирьох статей документа:
«Статья первая
Обе Договаривающиеся Стороны обязуются поддерживать мирные и дружественные отношения между собой и уважать территориальную целостность и неприкосновенность другой Договаривающейся Стороны.
Статья вторая
В случае, если одна из Договаривающихся Сторон окажется объектом военных действий со стороны одной или нескольких третьих держав, другая Договаривающаяся Сторона будет соблюдать нейтралитет в продолжении всего конфликта.
Статья третья
Настоящий Пакт вступает в силу со дня его ратификации обеими Договаривающимися Сторонами и сохраняет силу в течение пяти лет. Если ни одна из Договаривающихся Сторон не денонсирует Пакт за год до истечения срока, он будет считаться автоматически продленным на следующие пять лет».
Тобто по весну 1946 року сторони зобов’язалися не нападати одна на одну і не ставати на позицію третьої сторони, яка може вступити у війну з однією з договірних сторін.
Як тепер відомо, у всіх цих випадках ні Україна, ні Фінляндія, ні Японія не порушували домовленостей і не чинили агресії щодо совка, проте все одно отримали агресивні війни з його боку. Совок просто підтерся цими папірцями, як це робила імперія і як потім ними підтиралася і зараз підтирається рф. Усім цим країнам слід би вбити собі у спинний мозок головний принцип, висловлений Отто фон Бісмарком, і ніколи не вірити московії, бо вона обов’язково порушить узяті на себе зобов’язання. Це її внутрішня сутність, вона просто не вміє вести справу інакше. А тепер, простеживши джерело натхнення чинної московської влади, звернемося до нинішніх реалій.
(Далі буде)