Перерахування всіх українсько-російських договорів, меморандумів, міжнародних конвенцій та інших багатосторонніх документів, порушених московією, зайняло б не одну сторінку тексту. Причому частину з них порушено нишком, а частину – відкрито й нахабно. Путін підтерся такою кількістю паперу, на якому стоять підписи керівників совка, його попередника Єльцина та його власні автографи, що до кінця його днів (якщо тільки він цього разу вже не дав дуба), можна не дбати про туалетний папір взагалі. Його можуть замінити сторінки з гербовими печатками як самої рф, так і тих країн, кому не пощастило також відзначитися на цьому самому клаптику паперу.
Довгі роки путіну сходили з рук усі його фокуси з зобов’язаннями настільки, що зараз він набув не тільки візуальної схожості з Колобком (завдяки лисій голові), а й його внутрішній зміст теж став якимось колобковим. Усе, що ми знаємо про цей казковий персонаж, зводиться до його пісеньки: «Я бабушки ушел и от дедушки ушел». Напевно, незворотні зміни судин головного мозку дали своєрідний ефект, і психіка путіна почала викидати кумедні коліна. Замість того щоб заспівати цю пісеньку про бабусю та дідуся, він публічно розповів анекдот про статеві органи бабусі та дідуся. Зігмунд Фройд знайшов би що сказати з цього приводу, але йому не до цього, бо він – завбачливо помер.
Утім, ця демонстративна безкарність спочатку грала на путіна, але тепер і з безкарністю вже не так все очевидно, та й сама ця репутація почала грати проти путіна і проти рф. Можна наводити безліч прикладів цього, але ми оберемо лише один, який чомусь найболючіше сприймається читачами.
Отже, йдеться про миротворців для східної частини Донбасу. Читачі насторожено ставляться як до самої ідеї, та і до методів її виконання. Але тут ми вкажемо лише на дві речі. Одна – коротка, а друга – в руслі попередньої розповіді.
Згадаймо основну ідею, з якою путін розпочав агресію проти України, – розширення «русского міра» туди, де путіну вчувається російська мова. Як ми згадували вище, незворотні зміни мозку нацлідера дозволили йому щось таке почути в Сирії, тому й туди пішов цей «русскій мір». Але запровадження миротворців у такому великому форматі, з перекриттям кордону рф – кінець цієї ідеї. Не важливо, як відбуватиметься реінтеграція окупованих районів, – для путіна це буде закінчення імперської ідеї. Зрозуміло, що на Донбасі буде програно містерію повернення Криму. Це зрозуміло путіну, його оточенню і навіть затятим імперцям. Причому ця реінтеграція супроводжуватиметься багатомільярдними компенсаціями за цей «русскій мір». Це означає, що російський платник податків отримає подвійний удар – по величі й по кишені, бо компенсації платитиме не путін і навіть не Міллер чи Дерипаска, а саме Ваня з Усть-Булдиріна. Тож тут усе зрозуміло.
Однак варто подивитися на те, як усе почало змінюватися, коли за справу всерйоз взялися Штати, поки путін і Лавров розповідають про агресію НАТО в Україні, напевно, маючи на увазі, що це американські «Гради», «Смерчі» та «Урагани» лупили по нашій території з Матвєєво-Курганського району Ростовської області. Звідти ж на територію України зайшли танкові та десантні підрозділи з Форт Брегг, штат Північна Кароліна, та Форт Кемпбелл, штат Кентуккі. Але ці фантастичні історії вже навіть у рф мало кому здаються схожими на правду.
Тим часом іде детальне опрацювання щодо сил і засобів миротворчих сил, джерел фінансування, а потім – заходів з розмінування та відновлення інфраструктури регіону. Відомо, що найактивнішу роль узяла на себе Німеччина, яка готова виставити найчисельніший військовий контингент, а також вона вже підтвердила готовність фінансувати більшу частину планів відновлення зруйнованої інфраструктури. Крім того, у процес формування миротворчих сил включилися багато країн Європи, зокрема Швеція та Фінляндія. Кажуть, що їхні заявки на участь у миротворчих силах викликали в москві істерику. Там серйозно говорять про те, що шведи мають прапор точно таких кольорів, як і український, і в них є неоплачений борг за Полтаву. Про фінів – узагалі мови нема.
Тобто до процесу практичної підготовки миротворчої місії вже включено багато країн. Їхні уряди розраховують усе, що треба буде виділити своїм військовим для проведення операції. Купа відомств працюють у цьому напрямі. Тобто маса людей у Європі цілком серйозно поставилася до цього заходу.
Але ми ж пам’ятаємо, як москва вміє підтиратися цими обіцянками! Хтось, чудово вивчивши характер імперії, совка і тепер ось рф, з великою ймовірністю припускає, що москва не виконає своїх зобов’язань щодо миротворців і обов’язково брикне, і що далі? А далі – вже розроблений у деталях план силового звільнення Донбасу.
(Далі буде)