А далі – дивимося на цю картину і бачимо, що Індія повертається до нафти із Затоки, на радість арабським шейхам, і вже почала укладати контракти на постачання… американської нафти. Тобто для прутіна закривається один із двох основних ринків збуту і залишається тільки Китай. Виходить, що прутін склав усі яйця в одну руку, і можна не сумніватися в тому, що Пекін скористається відчайдушним становищем старого з максимальною для себе вигодою.
Китай – це тобі не Німеччина, де все цивілізовано, політкоректно та передбачувано. Там є тисячолітня традиція – витискати з партнера, що потрапив у біду, останні соки. Тому щойно Індія закінчить вихід із російської нафти, китайці неодмінно виставлять нові умови для постачання російської нафти. І між іншим, свої вимоги стосовно ще більших знижок китайці пояснять своєю стійкістю щодо американських санкцій, а тому за таку відвагу прутінці повинні знизити ціну на газ і нафту до внутрішньої ціни самої федерації. І ось учора пройшло повідомлення про те, що кораблі індійського ВМФ затримали три танкери тіньового флоту прутіна за махінацію з реєстраційними документами на ці судна.
А тим часом низка країн уже почали полювання на «тіньовиків», і Штати буквально щойно захопили ще один танкер, який намагався втекти від американців аж біля берегів Австралії. Не вдалося. Тим часом стало відомо про те, що королівський ВМФ Великої Британії розгорне на східному узбережжі командний центр для протидії російському тіньовому флоту. Звідти військові зможуть відстежувати танкери, що підпадають під санкції, та захоплювати їх. На базу планується перетворити навчальний центр HMS Calliope, який використовує військово-морський резерв у Гейтсхеді. Для неї закуплять дистанційно керовані безпілотні катери, здатні патрулювати Північне море і Ла-Манш на відстані до 800 км. Вони виявлятимуть судна під несправжнім прапором і передаватимуть дані про їх пересування, щоб британська влада змогла оперативно затримати порушників.
Простіше кажучи, Британія вживає заходів для того, щоб перекрити північний шлях експорту нафти, що йде з європейської частини федерації, а Сили оборони України роблять це на південному напрямку шляхом прямих атак на танкери. Поки що по них прилітало таке, що не здатне потопити велике судно, але вивести з ладу – легко. Якщо справа так піде й далі, то лаптям доведеться гнати нафту залізничним транспортом на Далекий Схід або спробувати влаштувати перевезення нафти Північним морським шляхом. Але, як було сказано раніше, цей шлях і досі не вдалося запустити так, як би того хотілося.
Словом, нафта з безумовного джерела багатства та пихи лаптів поступово перетворюється на прокляття курника. Ніхто не міг повірити в те, що таке може статися в принципі, але прутін – зміг. А стадо все одно вважає його мудрим царем і великим багатоходівником. Тому головне – їх не сполохати. Дідові залишилося ще зовсім небагато роботи. Щойно Китай змусить постачати нафту й газ за внутрішніми цінами, на тому історія правління «наполеона на мінімалках» і закінчиться, бо в отамана не буде скарбниці, а всі знають, що відбувається в такому випадку.
А тим часом на допомогу СОУ прийшла Земля матинка і утворила в Краснодарському краї невеличкий рейвах. Чекаємо на виступ строї коняки що це теракт українських спецслужб.
Коли у батьки кінчається золотий запас, слідом за ним кооператив озеро може знайти менш тупого поца, а пуйло піде у ліс, от чи дійде?
Колись прутін назвав розвал СРСР найкрупнішою геополітичною катастрофою. І хоча щодо катастрофи питання спірне, скоріше звільнення, те, що він зробив з росією – куркою, яка не просто несла нафтові яйця, а строчила ними як з кулемета – це фіаско набагато більшого і ганебного з внутрішнього погляду масштабу.
А це означає, що сутність курника така, що все завжди піде на зброю за щонайменшій позитивній дельті. Тобто мавпа з гранатою шукатиме гранату навіть тоді, коли нафтові гроші можуть забезпечити їй тупе лежання на печі сторіччями і її улюблене неробство.
Вона встане і почне робити гранату. Це ракова пухлина, яку треба в ідеалі знищити або в цілях самозахисту тримати в жорстких межах голодом, хворобами, відсутністю технологій і ізоляцією.
Отак одне до одного я і договорилася до ідей майже гітлера…. Залишилося зіганути на сало… Дарма я не назвала кота Адольфом на честь Адольфа Сакса, постіснялася. Зараз був би в стиль (жарт, трошки коричневий)