Уперше опубліковано: 10.03.2018
Авторка перекладу: Світлана
За час совка, та й за роки Незалежності, в Україні поступово деградував рівень здатності вести допит як у слідчих відповідних структур, так і у суддів. І це попри те, що майже всі вони читали спеціальну літературу з тактики ведення допитів. Воно й зрозуміло, адже коли можна досягти потрібних свідчень легкими чи жорсткими варіантами тортур або просто правильною домовленістю з підозрюваним, то прийоми мистецтва допиту були просто не потрібними. Користуватися цим мистецтвом могли люди особливого складу мислення і, безперечно, високого інтелектуального рівня, бо логічне мислення має бути просто непорушним.
Загалом допитуваного м’яко підводили до основного запитання або запитань, щоб він втратив пильність і сказав правду, а не вигадану історію. Після цього, а іноді – замість цього, коли не вдається приспати пильність, потрібне запитання ставиться в різних формулюваннях та з різних приводів. І досвідчений слідчий чи суддя цілком може спіймати допитуваного на брехні. Щойно таке стає очевидним, то далі його ловлять на невідповідностях, і той остаточно «засипається». У нас тільки починає впроваджуватися інститут присяжних, але коли він стане буденним, то відповіді допитуваного в частині переконливості будуть оцінювати саме ці люди, які й виносять вердикт про винуватість чи невинуватість підсудного або правдивість свідчень свідків.
У будь-якому випадку, спійманий на брехні, а особливо – на щойно озвученій брехні, допитуваний виглядає жалюгідно і дуже часто «ламається» просто на очах. Але є ще одна категорія осіб, які проводять нехай і не допит у процесуальному сенсі цього слова, а інтерв’ю, що майже одне й те саме, але з різними наслідками для інтерв’юйованого і для допитуваного.
Журналіст, якщо це журналіст, може і повинен докопуватися до правди, проводячи власне журналістське розслідування. Якщо формат його розслідування передбачає інтерв’ю головного фігуранта, він використовує приблизно таку саму тактику, що й слідчий або суддя. Він сам намагається зрозуміти, наскільки правдивими є ті речі, які він чує, і якщо це журналіст-профі, то навіть не робитиме власних висновків, а надасть їх на суд своєї публіки. Але для цього сам матеріал має бути бездоганним.
І ось уявімо, як виглядатиме інтерв’юйований, якого просто в ході інтерв’ю викрили в брехні? А якщо йдеться про політичного, публічного діяча, який торгує своєю чесністю, відкритістю та безкорисливістю? Гаразд, а якщо на брехні і просто під час інтерв’ю ловлять першу особу держави? Адже це виходить, що перше крісло обійняв брехун, який зміг обдурити власного виборця, а якщо він бреше або бреше так, що його можуть спіймати на брехні, то він це робить і всередині країни, і поза нею. Таке становище однозначно буде співвідноситися і з самою державою, главою якої є ця перша особа.
Саме такий випадок щойно стався з путіним. Тут уже не йдеться про те, що з плином часу він змінює свою риторику на протилежну, як це було з окупацією Криму. Як ми пам’ятаємо, спочатку він стверджував, що нічого не знає про те, хто в Криму захоплює адміністративні будівлі, а через чотири роки він говорить про те, що особисто керував усією операцією захоплення Криму. Але між двома цими твердженнями лежить чотири роки, і дід, виживаючи з розуму, міг щось просто забути, але якщо він забуває про те, що говорив хвилину тому, то це зовсім інше.
Отже, путін на свою голову дав розлоге інтерв’ю американській журналістці Мегін Кейлі. Складалося воно з двох частин, і тепер його опубліковано на офіційному сайті кремля. Охочі можуть його прочитати і заскрінити. Гадаю, дуже швидко цю красу знесуть, бо Володимир Володимирович засипався повністю і здав із потрухами свою хвору країну. В принципі, якби там було адекватне державне ядро, то після цього інтерв’ю текст обов’язково б видалили, відео – знищили, а самого старого – вивели б до самої кремлівської стіни, застрелили б і спалили б труп у бочці, поливаючи гасом, як це зробили свого часу з Фанні Каплан.
Отже, у першій частині інтерв’ю Келлі, що називається, розхитала путіна на техніці. Йшлося про його знамениті заяви про ядерні ракети, які обходять системи ПРО і навіть окремі сільські сортири на відкритій місцевості, демонструючи ефект ОЗТП – особливо заплутаної траєкторії польоту. Загалом вона з кількох заходів ставила уточнювальні запитання про те, чому ж рф наклепала таких загадкових ракет, у чому причина такої титанічної роботи. На це путін відповів кілька разів, повторюючи те саме, що дуже важливо.
(Далі буде)