Уже дуже давно довелося побувати в Туркменії, і в той момент, коли літак заходив на посадку, в літаку пояснили, що він приземлиться в аеропорту імені Туркменбаші Ніязова. Тоді це був, напевно, самий перший новий аеропорт у совку, і він виглядав дуже пристойно. Ну, а потім – пішла низка пам’ятників і портретів Ніязова, а по телеку в них мовлення починалося і закінчувалося диктуванням клятви на вірність улюбленому вождю та вчителю. Причому на той момент минуло лише кілька років після розвалу совка, але все вже мало ті форми, які були за Сталіна. На Каспійському узбережжі Красноводськ, уже перейменований на Туркменбаші, став таким собі Сталінградом. Причому на той час сам диктатор був веселий і бадьорий, це довелося бачити кілька разів на власні очі.
Тоді ще не було зведено золотий пам’ятник вождеві, його поставили пізніше, і кажуть, він обертався і показував чи час, чи де знаходиться Сонце. Якщо таки останній варіант, то це було взагалі чудово. Вождь наказував світилові: «Светить, и ни каких гвоздей! Вот лозунг мой и Солнца!» Але думаю, що він таки показував час, до чого повернемося нижче. Ну, а потім диктатор раптово помер невідомо від чого, і пройшла зміна династій. І, як заведено, замість Туркменбаші країна отримала Аркадага.
Цього пацієнта попердолило ще сильніше, і він продовжив славний шлях попередника, але разом із пам’ятниками та перейменуваннями він став науковим світилом, академіком, як завжди – письменником та поетом, а також – робокопом та непереможним воїном. Усе це – за життя, але, на відміну від Туркменбаші, Аркадаг таки передав свій трон у спадок, і тепер країною править його синок. Проте тато не зовсім відійшов від справ і тим більше – не збирався відходити від слави. Ось що пишуть про те, що там відбувається просто зараз:
«Монумент «Аркадаг» («Покровитель») на честь національного лідера Туркменістану Гурбангули Бердимухамедова зведено в центральному парку нового адміністративного центру Ахалського велаяту (області) – місті Аркадагу… Загальна висота монумента становить 43 метри. 11-метрову скульптурну композицію на честь національного лідера туркменського народу розташовано на колоні, прикрашеній колоссям пшениці… Автором монумента став народний художник Туркменістану Сарагт Бабаєв, який раніше проєктував кінний монумент «Аркадаг», що зображує Бердимухамедова верхи на ахалтекинському скакуні. Його виконано із бронзи з покриттям із сусального золота у 24 карати і відкрито в центрі Ашхабада у 2015 році».
Як видно на заголовному фото, пам’ятник не перевантажений оригінальністю і дуже скидається на добре відомі пам’ятники. Але як зазначено в описі, головною відмінністю цієї композиції є її покриття сусальним золотом. Справді, не відставати ж від Туркменбаші. Щоправда, сидячи на коні, вершнику вже незручно обертатися і показувати хоч час, хоч розташування небесних світил. Проте пам’ятник знатний, бо він уже не перший, а, судячи з того що Аркадаг ще не планує відвідування саду з гуріями, то це ще не все.
І ось у зв’язку з цим виникає просто крайня необхідність створення хоча б одного, але серйозного пам’ятника путіну. Воно, звісно, можна зняти з коня Жукова в Москві та Петра – в Пітері, а замість них – посадити путіна. Із сучасними технологіями це – раз плюнути. Але ж ми пам’ятаємо, що в Туркменії пам’ятники покривають шаром золота, а у випадку з Туркменбаші ще є й тонке механічне навантаження для монумента? Тому пам’ятник треба встановити у спаській вежі кремля так, щоб щогодини над годинником або просто з циферблата виїжджала кінна статуя путіна з чистого золота. Він же не лох якийсь, щоб займатися сусальщиною. Причому він має бути зображений без одягу, щоб кожен бачив його величезний фрагмент тіла. Ну, а механічну частину також можна забезпечити цілком оригінально. Замість бою курантів у голові пам’ятника можуть відкриватися дверцята і звідти вискакуватиме зозуля, видаючи звуки кратно поточному часу.
По-перше, це буде естетично. По-друге, суто золотий пам’ятник викликатиме нестерпну гордість за велич, ну й нарешті, всі матимуть змогу уточнити час. А з іншого боку, такий годинник у новорічну ніч додасть явної свіжості й пікантності святу. Публіка буде змушена підняти морду із салату, щоб не пропустити таке видовище. Тож там є ще куди рости.
Це можливо тільки після монумента гундосому.
Поки є гундосий буде й ІксІгрекЙло.
Взагалі то намагання деблокувати 6 армію Паулюса було і досить потужне. Але не деблокували. В штурмі Сталінграду червоноармійцями була пікантна деталь – червоноармійці були змушені атакувати оборонні рубежи, які в 1942 році були зведені для стримування Вермхту. Німці ними скористалися.