Глобальні зміни і ядерна зброя (Частина 6)

Словом, Китай має незмиту ганебну пляму своєї історії, про яку пам’ятають і в Японії. Тому Сі хотів би розквитатися саме з Японією, а не з Тайванем, який є лише розмінною монетою в цій епічній драмі. Не дивно, що коли кілька місяців тому Китай розгорнув масштабні навчання на своєму узбережжі навпроти Тайваню, окрім американських кораблів, до Тайванської протоки увійшов флот ВМФ Японії, і навчання відразу закінчилися. Ми спостерігали за розвитком подій, але Сі повторив маневр Мао – дав задню саме перед японцями.

І загалом це можна зрозуміти, адже американці завжди діють дуже обачно, озираючись на обсяг власних втрат. Японці ж здатні йти до останнього, як це заведено на Сході, і при цьому вважатимуть за честь загинути в бою, забравши з собою максимум противників. Тож сполохати Японію було ніяк не можна, але путін зіпсував усю довгу гру Китаю найпотворнішим чином. Не здивуюся, якщо його тепер у Пекіні вважають брудним, боягузливим та невмілим покидьком, який не здатний робити прості речі. Швидше за все, там теж зрозуміли, що претензії путіна на якийсь особливий статус квазінаддержави були настільки далекі від реальності, що ті, хто припускав такі розклади, відчули себе обдуреними.

А тим часом прем’єр-міністр Японії Фуміо Кісіда сьогодні заявив про те, що цивілізованим країнам слід просто зараз готуватися дати відсіч агресорам. Щодо Японії, то він сказав, що його країна стоїть на боці України й засуджує агресію федерації. Але з цієї війни уряд зробив висновки і має намір терміново й рішуче зміцнити свої збройні сили. За його словами, уряд вже підготував програму, яка приведе до подвоєння військового бюджету впродовж п’яти років. Тобто він зростатиме на 20 відсотків щорічно. Дослівно він сказав таке:

«Ми повинні підготуватися до епохи, коли країни зроблять кроки, спрямовані на те, щоб не підпорядковуватися правилам і використовувати силу чи погрози застосування сили, щоб зруйнувати мир та безпеку інших країн… Ми прискоримо реалістичні дискусії про те, що необхідно для захисту нашого народу, залишивши всі варіанти на столі. Зміцнення військово-морського потенціалу Японії не може чекати і передбачає будівництво нових кораблів, зміцнення нашого потенціалу протиракетної оборони і покращення умов служби та утримання для нашого військового персоналу».

При цьому Кісіда жодного разу не згадав про Китай, але зазначив, що «ситуація національної безпеки навколо нашої країни стає дедалі серйознішою, включаючи Східно-Китайське море та Південно-Китайське море». А як відомо, єдиною країною регіону, яка роздає територіальні претензії сусідам та загрожує застосуванням сили, є саме Китай.

Якщо врахувати індустріальний і науковий потенціал Японії, а також, напевно, найбільш кваліфіковану та дисципліновану робочу силу, то можна не сумніватися в тому, що вона зробить ривок на шляху нарощування військового потенціалу. До того ж, для Японії відкрито обмін найпередовішими технологіями з партнерами. Низку програм японці рухають разом із американцями, а частину – самостійно. Просто для того, щоб продемонструвати свій технологічний потенціал, японська промисловість виготовила власний прототип літака п’ятого покоління і зараз разом із британцями будує літак шостого покоління.

Ну, а щодо ядерної зброї, то Японія її може отримати практично миттєво, бо вона її досі не має не тому, що є якісь складнощі в плані технологій, а просто тому, що вона не вважала це за потрібне. І ось такого монстра своїми незграбними й тупими діями та промовами путін розбудив, навіть не розуміючи цього. Тим самим він зіпсував Китаю усю довгу гру. Тож Сі немовби натякнув путіну: «Лошаро, заткнися і сиди тихо, поки не покличу». Ось так виглядає більша картина цієї ситуації:

Ну, а щодо щура, загнаного в кут, то він уже в ньому, і так, він кинувся. Але чомусь мало хто говорить про те, що трапляється з цим самим щуром, якого загнали в кут і який кинувся. А я закінчу. Його мертву тушку викидають на звалище або закопують, як особливо смердючу погань. Але якщо комусь медитації по путінській ядерній зброї допомагають знайти свій дзен – не будемо заважати. У нас нема такої мети.