Із серії «Проти ночі»
Авторка перекладу: Світлана
Ті, хто прагне показати свою крутість, масштабність і велич, повинні бути готові до того, що такий стан має зворотний бік. Причому це стосується не величі чи крутості, а прагнення. У різних жорстких місцях чи періодах життя ми так чи інакше стикаємося з постулатом, формалізованим чи ні, але виглядає він приблизно так: «Не намагайся здаватися крутим – будь крутим». Той, хто справді крутий або великий, не потребує посилення цього стану, а швидше за все, цей стан є побічним ефектом того, що робила людина, навіть не думаючи про те, як це виглядатиме збоку.
Саме нам ходити по приклади – як вдалі, так і невдалі, немає потреби. Просто достатньо подивитися на магістра рояльних клавіш і на те, як він відіграє (непереконливо) роль крутого діяча, нестерпного мислителя та феноменального організатора. Тут нема про що говорити, бо достатньо подивитися на його ретельно організовану «неголеність», яка повинна відображати суворість, зневагу до себе та втому від багатьох трудів, щоб зрозуміти, що загалом це навіть не образ, а пародія.
А з іншого боку, зовсім не видні хлопці, яких десь на вулиці навіть не помітиш, настільки круті, що про це можна знімати фільми й писати романи. Причому вони цієї крутості не прагнули, а просто робили свою справу, зменшуючи кількість окупантів на нашій землі, і при цьому в них виходить це робити так, що якби не було засобів об’єктивного контролю, в те, що вони зробили, навряд чи хтось повірив би. А самі вони не виставлятимуть це напоказ. І так, у них неголеність справжня, а не фальшива. Там просто не до гоління. Їм не потрібно імітувати, що вони щойно з окопу.
Словом, коли хтось зі шкіри пнеться для того, щоб здаватися, а не бути, то цілком може отримати інверсію свого статусу. Причому чим більше вони намагаються імітувати ту ж велич, тим комічнішими і безглуздішими вони виглядають. Просто згадаймо, як прутін прагне здаватися великим та грізним і до яких хитрощів він для цього вдається. І, між іншим, війна, яку він веде, окрім іншого, має психологічне і навіть психіатричне коріння. Війною він компенсує власну дрібну нікчемність та боягузливість.
А ось у Додіка зі зростом – усе гаразд, і йому просто хочеться слави в її найбільш ультимативному вигляді. Якщо хтось візьметься переглядати боксерські поєдинки Майка Тайсона, то виявить, що значна частина їх відбувалася у «Трамп Плазі». Відповідно, перед початком поєдинку на рингу тусуються тренери, спонсори та інші знаменитості, як одного разу там був присутній Мухамед Алі, який дав напучування Майку. Так от, ці люди знають, що все, що відбувається, транслюють по всіх Штатах і багатьох країнах світу, і тому там легко засвітитися. Але більшість людей у рингу роблять це для того, щоб набрати вагу у світі професійного боксу, а серед них – Додік! Без ключки для гольфу і взагалі – незрозуміло, навіщо він туди вийшов, але все одно – отирається на рингу і, знаючи, де стоять камери, робить на них вигляд, що він тут – головний.
Зараз, здобувши необмежену владу та необмежені можливості, він намагається виглядати великим, таким собі імператором світу. В таких ситуаціях персонажам слід озиратися на всі боки, тому що з великою часткою ймовірності вони вже потрапили в комедію, тільки ще не знають, у яку саме. Нещодавно ми публікували картинку, замовлену Білим домом, де зображено, як Тромб іде з пінгвіном по Гренландії. Цю тему ми вже розібрали детально, а тепер її розібрали образотворчими засобами. Виглядає це так:
Словом, не прагни бути великим – будь ним, інакше тебе підловлять і зроблять посміховиськом.
Вот надыбал в интернете
Угодайте про кого , с первого раза
Чур не подсматривать
“Он все чаще поручает ответственнейшие переговоры не дипломатам, а своему зятю.
А это совершенно не подготовленный для таких целей человек.
В беседах с руководителями стран он проявляет грубость и несдержанность, высокомерие и оскорбительные выражения.
Причем сегодня ругает, а завтра – превозносит их до небес; на людях и в лицо им говорит одно, а за глаза – другое.
Во внешнеполитических действиях нашей страны основной линией стали неосмотрительность, субъективизм и авантюризм.
Понятно, что все это может привести к ослаблению наших позиций на международной арене, к определенной изоляции нашей страны, к подрыву авторитета.
Сосредоточив в своих руках неограниченную власть, он обнаружил полное неумение, да и нежелание правильно пользоваться ею.
В последнее время даже крупные, принципиальные вопросы он решает, по сути дела, единолично, а любую разумную инициативу, если она исходит не от него, – глушит.
Он возомнил себя непогрешимым, зазнался, стал претендовать, без всяких к тому оснований, на роль великого теоретика и практика.
Для него теперь стали обычными высокомерие, грубость и нетерпимость.
Все достижения приписывает себе лично.
Во всех его действиях за последнее время на первом месте стоят не интересы общего дела, а интересы собственной персоны.
На любом мало-мальски существенном мероприятии в нашей стране, на всем обязательно должно стоять его клеймо:.
Такие “методы”, как гневный окрик, командование, грубые нецензурные оскорбления, матерная брань, стали постоянной нормой его поведения.
Он все шире практикуется подбор кадров не по деловым и политическим качествам, а по принципу личной преданности, готовности делать все, что ему будет приказано.
Он поддерживает всякого рода сомнительных и даже опасных людей, очковтирателей и ловкачей.
Он стал открыто насаждать такие недопустимые нравы и поддерживать такие явления, как угодничество и подхалимство, безудержное восхваление своей персоны, приукрашивание реальных фактов и даже их подтасовку.
По адресу тех, кто ему неугоден или осмеливается противоречить, он все чаще стал прибегать к угрозам. И с этими угрозами нельзя не считаться, зная, какой большой властью и необузданным, деспотичным характером обладает этот человек.
Он перестал считаться даже с элементарными приличиями и нормами поведения и так отвратительно сквернословит.
Ни для кого не секрет, что у нас создан и безмерно раздувается своего рода миф о великих успехах в развитии экономики. Доказывается за время в течение которого он находится у власти, в хозяйственном развитии страны произошли чудеса. Сам он в своих бесчисленных выступлениях без конца твердит, что дела у нас идут хорошо.
Желание быть все время на виду, постоянно видеть в газетах себя и свое имя – это стало манией.
А до чего падок на награды и подарки – трудно даже представить! Он берет их ото всех. Наград нахватал столько, что их ему уже и вешать некуда.
Он приблизил к себе вместо них узкую группу лиц. Эти люди, по сути дела, составляют своего рода “неофициальный кабинет”
Эти люди неустанно славословят по адресу так называемого Первого Человека страны, внушают ему, будто он непогрешимый, будто ему свойственна исключительная практическая и даже теоретическая одаренность и другие замечательные качества.
Делают они это, конечно, не бескорыстно, а в карьеристских целях.
Концентрация власти в одних руках, несомненно, таит в себе возможность серьезной опасности. Но для того чтобы эта возможность превратилась в действительную опасность, нужно, как известно, еще одно условие – личные качества руководителя.
В самом деле, характерными чертами нашего нынешнего руководителя являются не только крайняя грубость и нелояльность, капризность и обидчивость.
Ему свойственны также администраторское увлечение и неосмысленная торопливость, предвзятость и пристрастность в суждениях, озлобленность и способность пренебрежительно швыряться обвинениями, особенно в последнее время, чрезмерная хвастливость и самоуверенность.
Нельзя обойти и возраст. Возможно, что многие его отрицательные качества до известной степени тем и объясняются, что человек вступил в преклонный возраст, хотя сам он никак не хочет с этим мириться и утверждает, будто он просто пожилой. Но природа берет свое, и тут уж ничего не поделаешь.”
Из доклада Президиума ЦК КПСС на Октябрьском Пленуме ЦК КПСС, состоявшемся 14 октября 1964 г. (“доклад Д.С. Полянского”)
> «Не намагайся здаватися крутим – будь крутим».
Трамп, звісно, персонаж ду-у-уже специфічний, безперечно.
Але от погляньмо також на шановних інуїтів, мешканців Гренландії. Вони не хочуть бути Данією, і вони не хочуть американців, вони хочуть бути самі по собі, Гренландію. Добре, але цікаво, яким саме чином? Бо наразі вони отримують субсидіювання від Данії в обсязі приблизно $ 1000 на людину на місяць. Шляхом зниження рівня життя, повернення до коренів? Чи як? Хтось чув?
І ще цікаво, який у них план на випадок, якщо, коли вони стануть просто Гренландією, до них ще хтось прийде, і захоче зробити їх замість Гренландії вже своєю заморською територією? Що вони тоді робитимуть, скаргу в ООН подадуть, прям др Радбезу, через терміновість питання? Чи як?
” якщо, коли вони стануть просто Гренландією, до них ще хтось прийде, і захоче зробити їх замість Гренландії вже своєю заморською територією? “-хто, наприклад?! На Ісландію москалі поки що не напали. (А протистояння Ісландії та Великобританії мають свою історію “трескових війн”).
” Що вони тоді робитимуть, скаргу в ООН подадуть, прям др Радбезу, через терміновість питання? “-вступ в НАТО.
А шо, хтось про це думає? Не здивуюсь, якщо гренладці вважають що це вони “кормлять всю Данію!” Доречі я питав в датчан що вони про це думають, виходить що та Гренландія їм потрібна як собаці п’ята нога. Тобто якщо гренладці цивілізовано вийшли б зі складу, то ніхто б не переймався.
А як що б українці не відбивалися так гостро, то й не було б віни в чотири роки?
Не кажить поганого про данців, вони горою за Грінландію!
Справа у принципі, не твоє, не чіпай (падло)!
Я про “глибинне” відчуття, і звісно я не всіх данців опитав) І також, звісно, вони встали на диби коли втрутилися зовнішні чинники! Данці дуже здорова нація, та різко відчувають різницю між “віддати” та “відпустити”.
> якщо гренладці цивілізовано вийшли б зі складу, то ніхто б не переймався.
Ну, припустімо. Тим більше, що градієнт демонструє саме цей напрямок (автономію вони отримали відносно нещодавно). Але це не знімає питання — яким саме чином? Куди саме вони би вийшли?
Якщо б гренладці захотіли б “відокремитися” самі до себе, референдум, незалежність, і отетовсе, то Данія там би АТО не вчиняла. Бо то чумайдан без ручки) Та й “вялічіє” не жме, хоча історію свою вони напрочуд чудово знають. Ну а звичайно якщо “рєхверєндум” за приєднання ДО, от тут я впевнений що цей номер не пройде. Як і нахабний віджим. Просто вони “мовчки розуміють” шо зиску з тієї Гренландії майже ніякого, а витрати відчутні. Це як як зрозумів настрій.
“Не здивуюсь, якщо гренладці вважають що це вони “кормлять всю Данію!”- здивуєтесь, що більшість населення Гренландії- інуїти-ескімоси. Це зовсім інша нація, ніж данці. Про те, хто кого годує, тут взагалі не йдеться.
Картинка “трамп и писец” самая крутая
Картина мабуть і добре виглядає але хутровий звір він такий непередбачуваний , …. навіть якщо замінять тромба , бо є ким , випущений на волю та відчув свободу до клітки вже не повернеться .