Протухлі теми (Частина 3)

Виходячи з цього, відразу виникла підозра, що ми спостерігаємо верхівку айсберга і Баба потрапила в неприємну ситуацію з якоїсь іншої причини, але для публіки сформували якусь цілком зрозумілу версію. Далі – припущення та спекуляції. Швидше за все, йшлося про те, щоб зламати хребет «монобільшості». Зараз це зробити досить просто, бо вона вже давно і з великими труднощами набирає 226 голосів для ухвалення того чи іншого законопроєкту і часто користується послугами підстилкового «Голосу» чи «За Майбах», чи взагалі колишніх регіоналів.

Проте списковий склад там все одно перевищує 226 «багнетів», а от якщо звідти вилучити певну кількість депутатів, то формальна «монобільшість» зникає і виникає та сама «спікеріада» і з тими ж самими наслідками. І ось тут якби Бабюля змогла консолідувати якусь більш-менш значну кількість депутатів, вона одразу б опинилася в добре відомій ситуації «золотої акції», яка її піднімала у прем’єрське крісло. І ось за цей приз під фініш кар’єри можна було ризикнути, що вона й зробила.

Тим більше що бабуся вона ризикова і цугундером її вже особливо не налякаєш. Щоправда, часи зараз уже не такі ситі, як колись, але обізнані люди кажуть, що лапті зараз дійшли до такої межі, що можуть почати сипатися будь-якої миті, а щойно це почнеться, в Україну підуть великі кошти на відновлення. І тут виконавча влада опиниться посеред Клондайку. Не виключаю, що донори вже вивчили нутрощі прогнилих зелених структур і запровадять якісь механізми не лише контролю, а й розподілу та освоєння коштів, аж до власних будівельних компаній, але все одно це буде зовсім інший розклад.

Але це – з одного боку, а з іншого – такий хід вирве з-під найвеличнішого те, чим він зловживав усі роки в першому кріслі, а саме – зелену вертикаль, за допомогою якої він міг коїти все, що заманеться. Просто згадаймо, що буквально всі його призначення на найважливіші пости мали такий персональний склад, що в старі часи і десь на Сході цього було б достатньо для харакірі. Це було не випадковістю і не помилковою кадровою політикою.

Він призначав своїх особистих друзів, партнерів по бізнесу та шоу, тобто своє особисте коло спілкування, яке не мало ані найменших знань та досвіду в тих сферах, керувати якими він їх поставив. А таке буває тільки в одному випадку – коли посади розглядаються як годівниці, і не більше. У результаті все це коло спілкування виявилося казнокрадами, корупціонерами та/або російськими шпигунами. І тут навіть не стоїть питання про те, що ж це за коло він собі сформував.

Але саме так було сформовано зелену вертикаль, яка з дедалі більшим скрипом працює й зараз. І зламати її міг тільки той, хто її створював і хто знає її слабкі місця. Ім’я цього «трудівника» не стану називати, адже всім воно добре відоме. І от якщо за спиною Бабюлі поставити саме цього пацієнта, то картина починає набувати якогось більш-менш зрозумілого вигляду. І у всій цій картині, загалом зрозумілій і логічній, залишається відкритим просте запитання: «Чому Бабюля, а не замовник і організатор цього банкету?»

Судячи з миттєвої реакції, яка, безперечно, випередила розвал зеленої монобільшості, на Банковій чітко розуміють, що це була не бабусина самодіяльність, а гра іншого піаніста. То чому його не взяли в оборот, хоча там є за що і цього «чогось» там набагато більше, ніж у бабці? Відповідь може бути тільки одна: навіть вигнаний зі свого поста, пацієнт настільки міцно тримає за тестикули піаніста, що той не наважується його кинути під прес навіть у ситуації, коли той діє контра, і в ситуації, коли потримати вигнанця за кадик готові дуже багато хто. Що ж ви таке обрали, га?