Щось подібне ми будемо спостерігати і стосовно Бабюлі, і, між іншим, це було зрозуміло з самого початку. Адже тут вона виступила не те що не у своєму амплуа, а можна сказати, що діяла всупереч законам фізики. Справді, вона завжди була стороною, що брала, чи то коли була прем’єром, чи то в часи депутатства, і навіть цього разу. Просто нагадаємо про те, що до 2019 року парламентські вибори завершувалися явищем, раніше відомим під назвою «спікеріада».
Якщо хтось забув, то суть заходу полягала у формуванні парламентської коаліції, яка повинна була сформувати уряд. І ось у період «спікеріади» точився запеклий торг не тільки за те, щоб утворилася коаліція і далі – пішли відповідні кадрові призначення. Мова йшла про спікера, голів парламентських комітетів, голову уряду, міністрів та керівників інших окремих органів і відомств – Служби безпеки України, Генпрокуратури тощо.
У підсумку виходило, що спочатку треба було сформувати коаліцію, а потім – вирішувати кадрові питання, але у нас це виглядало інакше. Парламентські політичні сили, які в нас були, за дуже рідкісним винятком відрізнялися лише персональним складом і набором спонсорів. Власне політичних відмінностей у них не було, бо вони діяли як популісти, з лівим ухилом. А через те що партії не мають саме політичного змісту, а йдеться про розподіл синекур і годівниць, то коаліція формувалася саме за таким принципом, а не за поєднанням політичних сенсів. Щойно відбувся розподіл портфелів і фракції, що входять до коаліції, висловлювали свою згоду, відразу ж починався процес формалізації всього сказаного вище.
Щось подібне очікувалося і в 2019 році. Якщо хто забув, нагадаю, що співак ротом з самого початку заявляв про те, що буде союзником зелених і готовий увійти в коаліцію за пост прем’єра. Були й інші анонси можливих конфігурацій коаліції, але в підсумку вийшла «монобільшість», і всі ці пропозиції втратили сенс. Зелень змогла все це провернути самостійно і без найменшої спікеріади.
У такому випадку невеликі фракції на зразок бабусиних перейшли на «підніжний корм», заробляючи свої «преміальні» за підтримку якихось рішень, де зелень з якоїсь причини не могла зібрати необхідну кількість голосів, а замовник влаштовував «роздачу слонів». Тобто за браком кращого доводилося виїжджати на маргіналі, і про це всі чудово знають, а тут Бабюля зайняла позицію «роздавача», абсолютно їй не властиву. І одразу стало зрозуміло, що справа тут не в ній і що вона за якісь плюшки виконувала незвичне замовлення.
Простіше кажучи, якщо хтось через свою наївність вирішив, що почалася зачистка Авгієвих стаєнь, на які зелень остаточно перетворила Раду, то він глибоко помиляється. З чого б саме зараз виникла така ідея, коли і суми там ходять не ті, і взагалі депутаствуюча публіка вже давно не нагадує голодних пташенят, які могли спалитися на якихось дрібницях. Всі вони всі настільки обросли жирком, що просто зараз можуть послати всіх подалі та відчалити за рубіж, де єдиною проблемою буде легалізація всього нажитого непосильною працею. І тут – таке.
(Далі буде)