Автор перекладу: Світлана
Минулої ночі відбувся масштабний обмін повітряними ударами, і те, що демонструє ворог, ще раз показує, що він перестав «розмазувати» десятки та сотні Шахедів по всій території України, а зосереджує всі запущені апарати на двох-трьох цільових локаціях. Саме так це можна називати, бо цілями перестали бути якісь конкретні об’єкти, а натомість обстріл ведеться по містах. Так, сьогодні такими локаціями стали Дніпро та Харків, куди прилетіла більшість випущених дронів.
Ми вже спостерігали щось подібне, коли саме така тактика застосовувалася при ударах по Києву, Одесі, Сумах та інших містах. Але завжди вибиралося максимум дві локації для атаки за одну ніч, або по Києву, наприклад, летіло все, що було випущено за один раз. Саме такий варіант застосування Шахедів станом на сьогодні є максимально ефективним просто з об’єктивних причин. Більшість вогневих груп, створених у всіх регіонах України, банально простоює в той момент, коли надмірною кількістю дронів противник перевантажує можливості зенітних засобів в одній або двох локаціях. Тобто проти старого способу застосування Шахедів наші військові знайшли ефективну протиотруту і звели дронові удари практично до марної витрати коштів. І ось тепер у ворога з’явилася альтернатива.
Як було сказано раніше, ворог однозначно буде використовувати те, що з його точки зору приносить успіх, і тому доки не буде змінено тактику перехоплення цих апаратів або не буде виведено з ладу потужності, критичні для їх виробництва, це буде тривати. Словом, про ворожу атаку написано багато, і повторювати те, що всі й так уже знають, немає сенсу, а ось те, що полетіло ворогові у відповідь, має свої нюанси, які стають зрозумілими лише через певний час, хай навіть це кілька годин, після закінчення атаки. Щоб побудувати картину того, що було вночі, важливо не тільки те, що про це пишуть, але що і як, а іноді – хто не пише зовсім, хоча повинен був.
Отже, ЗСУ завдали ударів по низці ворожих військових об’єктів, розташованих у різних областях європейської частини противника. За заявою їхнього військового відомства, тільки збитих БПЛА ЗСУ вони нарахували 160 одиниць, а скільки збити не вдалося, це відомство ніколи не повідомляє, бо все збиває начисто. Це наші ВПС прозвітували про 73% збитих БПЛА, і відповідно, – 27 кудись прилетіли. У них такого не буває в принципі, а якщо щось горить та/або вибухає, то це – уламки все тих самих збитих «повітряних цілей».
Причому таке відбувається в тих випадках, коли приховати влучення вже ніяк не вдається і все випливає на відео. І що характерно, на більшості цих відео не видно і не чути роботи ППО, яка й повинна була перетворити повітряну ціль на уламок. Скажімо так, усі ми вже з власного досвіду чудово знаємо, як виглядає робота ППО і що являє собою повітряна атака за повної відсутності ППО, а тому, переглядаючи трофейне відео, ми одразу розуміємо, як воно виглядає в цьому випадку. Хоча не виключено, що їхні зенітні засоби працюють у безшумному режимі, щоб не будити населення. Щось подібне сталося й цього разу. Військове відомство назвало цей наліт одним із наймасштабніших, але ті джерела, які зазвичай до хрипоти мовлять про те, як же вдало працює їхня авіація, дрони чи ракети, цього разу просто не стали коментувати цей «наймасштабніший» наліт.
Зокрема, йдеться про ТГ-канал знавіснілого путініста, відомого як «факербомбер». На його сторінці – якісь картинки, стороння нісенітниця та жодної реакції на заяву власного військового відомства. Це зразу свідчить про те, що прилетіло смачно, хоч і не видовищно. А наші джерела пишуть про те, що атаки зазнали від двох до п’яти військових аеродромів противника і один арсенал ГРАУ. Очевидно, що влучити так вдало, як нещодавно на авіабазі «Енгельс-2», не вдалося, і тому цю тему там придушили настільки, наскільки це було можливо.
Навіть профільні канали замовкли щільно та якісно. Проте на одному з них все ж з’явилися коментарі дуже стриманого характеру. Так, тут немає бунтарства чи чогось подібного, просто канал – конторський, і не накинути на чоботи, коли є така можливість, вони просто не можуть. Але вони чітко відчувають грань, за яку заходити небезпечно. В результаті вийшло таке:
«ЗСУ атакували щонайменше два аеродроми в Росії. Минулої ночі ворожі безпілотники масовано атакували територію Росії. На жаль, не всі з них вдалося збити…»
Це що ж виходить, як у Проні Прокопівни Сіркової: «Ви казали, що це у вас у грудях шкварчить, а це шкварчала ваша папіроска!»? Тобто що ж, міністерство Бєлоусова говорить неправду про те, що все вдалося збити? Це ж шкандаль… хоча до цього там усі звикли і проїхали без зупинки. Ну, а джерело продовжує і легкими мазками описує результати нальоту:
«Уже відомо, що атаковано аеродроми «Оренбург-2» і «Моздок», крім того, під атакою був арсенал ракетного та артилерійського озброєння в Пєнзенській області. Далі по порядку.
Джерела неохоче говорять про те, що сталося, але натякнули, що в Оренбурзькій області втрачено дороге обладнання – частину ППО. Що саме – не уточнюється.
У Північній Осетії, за нашою інформацією, могло бути пошкоджено інфраструктуру аеродрому. На щастя, всі борти вціліли.
З приводу атаки на арсенал у Пєнзенській області співрозмовники кажуть, що масштабних наслідків вдалося уникнути лише дивом. Частина озброєння знаходилася просто неба. У разі влучання наслідки могли бути катастрофічними».
Ще раз уточнимо: це пише ворог, і очевидно, що він не стане описувати всю ту шкоду, якої ЗСУ вдалося завдати активам противника. Крім того, він явно спирається на свої прямі, але негласні джерела з місць подій і тому дозує інформацію таким чином, щоб не підставити своїх людей. Але визнання від цього не стало менш цінним. Ну, і плюс до того – вказане вище мовчання профільних ресурсів противника, які завжди несуться попереду паровоза і мовлять щось на такі теми. А тут ми навмисно почекали десять годин для того, щоб дати їм можливість написати хоч щось, але нічого не сталося. Тобто наявна узгоджена «мовчанка» з досить актуальної теми, що спостерігалося вже багато разів. А це означає, що тему закрили згори і на те є вагомі причини.
Але навіть із наведеного вище тексту можна зробити висновки про те, що насправді масштаби атаки були більшими, тому що інші ворожі джерела пишуть, що в населеному пункті Аксай довелося проводити евакуацію з району, прилеглого до місцевого аеродрому. Туди теж щось прилетіло, а просто на межі міста розташовано аеропорт «Ростов-на-Дону», і за різними даними, туди перекинули кілька одиниць тих самих Ту-22М3, бо з самого початку аеродром призначався і для військових цілей. Тож можна твердо говорити, що було атаковано активи як мінімум ще в одному місці, про яке противник сором’язливо не згадав.
І у зв’язку з цим просто уточнимо, що з чуток, на авіабазі «Моздок» все ж таки є пошкодження літаків. Начебто осколками побило два важкі бомбардувальники Ту-22М3. Начебто прямих прильотів у стоянку літаків не було, але щось долетіло з уламків. Інформацію ще не підтверджено, але таке зазвичай і не підтверджується навіть із плином часу. Просто нагадаємо, що досі немає ясної картини про те, що там із літаками на авіабазі «Енгельс-2».
І ще слід уточнити, що повідомлення Головкома Сирського про те, що дроном вдалося знищити або серйозно пошкодити такий самий літак Ту-22М3, не стосується нічної атаки. Таке могло статися певний час тому і не в Моздоці, а швидше за все – в Шайковці, просто зараз цю інформацію було оприлюднено. Але в будь-якому разі, де б і за яких обставин не було відмінусовано важкий бомбардувальник, відшкодувати його нічим. І якщо в якийсь момент противник вирішить залишити ресурс цих літаків на крайній випадок і сховає їх за Уралом, то більшу частину крилатих ракет йому просто не буде чим запускати.
Залишаться тільки Калібри морського базування, але, як ми бачимо, у плані їх виявлення і перехоплення вони являють собою чи не найневдаліший варіант із того, що має ворог у цьому класі ракет. І, між іншим, у певний момент чоботи постараються донести прутіну думку про те, що якщо або зносити в мотлох, або втратити на базах можливості носіїв одного з елементів ядерної тріади, це підірве загальну міць збройних сил. Але об’єктивно все йде в цьому напрямі.
Із усього цього можна шкодувати лише про те, що не вдалося відтворити девіз ленінської газети «З іскри загориться полум’я» на арсеналі ГРАУ. Але, скажімо так, на ті арсенали, які вже наказали довго жити, теж не з першого разу вдалося донести добре та світле. Це якраз той випадок, коли наполегливість обов’язково принесе свої плоди. А з іншого боку, противник однозначно не може дзеркально застосувати те, що напрацювали ЗСУ у плані ППО. І справа тут не стільки у відмінності озброєнь, які використовуємо ми і противник, а в тому, що ЗСУ застосовують свої засоби повітряного ураження не так, як це робить противник.
Скажімо так, якби наші військові так само валили по житлових кварталах тієї ж Москви, Самари чи іншого населеного пункту, ворог почувався б упевнено та спокійно. Адже добре відомо, що баби ще народять, а от коли прилітає по аеродромах, арсеналах чи військових заводах, це вже зовсім інша справа. Для нього це набагато гірше, ніж прильоти по НПЗ або нафтобазах, просто тому, що це треба прикривати зенітними засобами, або буде втрачено якийсь прямий і важливий елемент саме військової інфраструктури. Тому доводиться постійно щось знімати з одного місця і перекидати в інше, і якщо виявиться, що маневр виявився невдалим і важливий об’єкт залишився без належного прикриття, виходить «Енгельс-2».
Наскільки чутливими для ворога стають ці удари, можна дізнатися тільки за непрямими даними, і практично завжди ці дані приходять з того боку. Так, недавно ми писали про наліт на підприємство «Промсинтез», яке виробляє основну частину вибухівки в росії. Ось що сьогодні написало інше вороже джерело, яке рідко, але досить точно описує характер власних втрат як на лінії фронту, так і у глибокому тилу:
«05.04.2025 було завдано низку ударів по об’єктах АТ «ПРОМСИНТЕЗ» (Чапаєвськ, Самарська область), заводу, який займається виробництвом вибухових речовин.
Атаку здійснено з використанням 13 ударних БПЛА.
Внаслідок удару значні ушкодження отримали вузли:
• Нітрації пентаеритриттетранітрату (або ТЕНу);
• Нітрації тротилу;
• Нітрації бензолу.
Постраждала лінія з виробництва тротилових шашок.
Також пошкодження отримали адміністративні приміщення, склади готової продукції, цистерни з реагентами.
Удари супроводжувалися вторинною детонацією на підприємстві з огляду на особливості виробленої продукції».
Швидше за все, про масштаби нашої нічної атаки та про її результати теж стане більш-менш відомо через певний час. Але робота триває, і, як бачимо, її ефективність на порядок вища, ніж потуги ворога. Тому – не тріпаємо собі нерви і допомагаємо ЗСУ, хто чим може.