Авторка перекладу: Світлана
З початку року наші військові демонструють готовність щодня виносити об’єкти нафтогазового сектору економіки. Кожен ранок приносить нові дані про те, що було уражено черговий НПЗ, прилетіло по нафтобазі або чомусь подібному. Ця ніч не стала винятком, і крім кількох нафтобаз, було завдано удару по Стерлітамакському нафтохімічному заводу. Крім авіаційного бензину, там випускається ще багато чого, що потім використовується на підприємствах військово-промислового комплексу.
Але прилетіло й по газокомпресорній станції під Санкт-Ленінградом. Уже давно не влучало в активи «Газпрому», і цей удар говорить про те, що про «Газпром» не забули. Ну, а якщо удари в цьому секторі продовжаться, то місто крейсера «Аврора» та броньовика Леніна дуже скоро може залишитися без газу як для населення, так і для промислових підприємств. Загалом це обнадійлива інформація, і ми просто сподіваємося на те, що план атаки об’єкта «Ямальський хрест» або вже завершено, або перебуває на завершальній стадії.
Проте є ще один пункт програми далеких ударів, який давно не тішив інформаційне поле України. Йдеться про те, що свого часу регулярними стали удари по арсеналах головного ракетно-артилерійського управління військ противника. Ми пам’ятаємо, яку яскраву й барвисту картину давала детонація боєприпасів, і, відповідно, за кожним таким вибухом стояв жирний мінус над тим, що вже не полетить по наших військових і по Україні загалом.
Останній опис такого нальоту та подальшої детонації був пов’язаний з тим, що в момент удару там розвантажувався ешелон зі снарядами, бомбами і ракетами. Зрозуміло, що в цей час було відкрито сховища, в які все це завантажувалося, і таким чином було досягнуто потрібного ефекту. Просто нагадаємо, що перші удари по арсеналах були результативними тому, що ворог влаштував поклади боєприпасів просто неба, і було достатньо влучити в ці штабелі дроном з БЧ 50 кілограмів, щоб пішла «ланцюгова реакція». Від вибуху дрона детонує цільовий штабель, за ним – інший, і далі потужність вибухів стає настільки значною, що вибухають боєприпаси, які зберігаються в укриттях.
Однак такі ідеальні умови не могли тривати надто довго навіть не тому, що лапті роблять висновки з таких нальотів, а й тому, що надлишки боєприпасів, що лежать просто неба, просто закінчилися. Саме тому останній наліт, коли вдалося підловити ворога на розвантаженні ешелону, з одного боку, порадував результатом, а з іншого – стало зрозуміло, що атакувати арсенали за старою схемою вже не вийде, бо просто неба вже нічого не зберігається.
Звідси випливає, що легкими засобами ураження на кшталт дронів бетонні укриття вже не дістанеш. А якщо так, то уразити таку ціль можна або в момент навантаження-розвантаження боєприпасів, або повинні використовуватися більш серйозні засоби ураження – крилаті або балістичні ракети. І ось удар, завданий цієї ночі по 100-му арсеналу ГРАУ в районі смт Нея Костромської області, немовби натякає на те, що ЗСУ перейшли на серйозні аргументи в роботі з такими об’єктами. Слід вважати, що туди прилетіло щось, що може спочатку пробити шар залізобетону і вибухнути вже всередині сховища. В результаті з боку арсеналу чути звуки повторної детонації, дим закрив пів неба, а з селища евакуювали місцевих жителів.
(Далі буде)