Чого у лаптів не відняти, так це вміння діяти згідно з раніше затвердженим планом. Саме тому понад рік вони все збивають, але уламки падають і все горить — або воно горить, але два десятки спеціальної техніки успішно гасять, а якщо зовсім усе погано, то це були порушення техніки безпеки. До цього ми вже звикли і навіть не звертаємо уваги на цю маячню, але іноді вони роблять зовсім уже відчайдушний маневр і запускають старий анекдот під виглядом нового.
В останній день року, що минає, практично всі розвідки провідних країн світу відзвітували про те, що прутін висмоктав із пальця (чи з носа) історію про те, ніби злісні ЗСУ намагалися розбити його резиденцію «Довгі бреди», розташовану біля населеного пункту «Валдай». Що найнеприємніше, місцеве населення не було проінструктоване з цього приводу і тому бадьоро розповідало про те, що ні тривоги, ні звуків прольотів дронів, ні тим більше, вибухів від роботи ППО вони не чули.
Усе це разом узяте показало світу прутіна не у вигляді крутого мачо, а як звичайного, переляканого нижче пояса старого, у якого шиза розтеклася по всій площі лисини, після чого він почав розповідати страшні історії. А ми ж із дитячих спогадів знаємо, що там ще є куди рости, оскільки нічні жахи про «труну на семи коліщатках» або «чорну руку» ніхто не скасовував. Тож діду ще є про що розповісти світові. Але холуї вирішили, що поки що ці розповіді треба залишити як недоторканний запас, а наразі — скористатися трохи переробленою казкою про те, як ЗСУ збили малайзійський лайнер.
Тут важливі не деталі, а сам підхід, яким тоді скористалися лапті. Сенс цього підходу полягає в адаптивності. Тобто, вигадувати нові подробиці треба в міру того, як спливають нові деталі справжнього перебігу подій. Як ми пам’ятаємо, спочатку вони пред’явили «супутниковий знімок» українського літака, який летить позаду лайнера і натурально стріляє в того ракетою. Але потім з’ясувалося, що той тип літака, який вказали лапті, на такій висоті літати не може, а на додачу малювальники фейку сильно промахнулися з пропорціями літака, і він вийшов розміром трохи меншим за крейсер «Галактика».
Через деякий час, коли цю карикатуру, видану за космічний знімок, викрили по деталях, на сцені з’явився «диспетчер Карлос», який пояснив, що на власні вуха чув, як український пілот сказав в ефір: «Зараз я починаю збивати пасажирський літак». Загалом, усі ці слайди та одкровення диспетчера Карлсона можна було б накласти на драматичну музику і вийшов би роздираючий душу кліп. Але з іншого боку, якщо на нього накласти музику «Тудері-тумба», то ефект буде іншим.
Як би там не було, спочатку було заявлено про те, що 100 дронів атакували путінську резиденцію, але були збиті «черговими засобами ППО». Та коли з’ясувалося, що таку величезну кількість дронів ніхто, крім прутіна, не помітив, розповіли іншу історію: мовляв, половину з них збили зовсім далеко, а другу половину — біля місця призначення. Але, як було сказано вище, ніхто з місцевих жителів не чув цього повітряного бою. І ось у хід пішов козир, аналогічний диспетчеру Карлосу:
Відступати нікуди. Треба розповідати хоч щось, інакше царя запишуть в ідіоти. Їм залишилося додати, що в польотному завданні дрона були фотографії прутіна з голим торсом, але з вирізаним зображенням коня, щоб дрон нічого не сплутав. Ну і, звісно ж, код, який вдалося витягти, матиме вигляд азбуки Морзе: три крапки, три тире, три крапки, що простою мовою означає: «Починаю вбивати прутіна». Але ми ж то знаємо, що в цей час сам цар пускав кумедні бульбашки, сидячи у своїй аквадискотеці, не знімаючи репліки капелюха Наполеона.
І шо? Хто казав шо неможна скидати на хуйло ракети чи дрони? Чи то може Найобрізаніший преЗЕдент особисто обіцяв не робити цього,а Мадьяк не знав?
Ага. Щоби розвіяти сумніви, було би гарно дійсно взяти, і влупити, аби було чим (з урахуванням ППО). Бо щось перемовини втратили правильну динаміку. Все одно звинувачення вже зроблено, і новий удар нічого нового в плані звинувачень не додасть.
Суд в Гаазі вже розібрався з обставинами збиття малайзіського Боіга, розбереться і з цім випадком. Хоча на вирок це не вплине.
Фірма працює поки є споживач її продукції: поки вуха та рудий чубчик в роззявленим ротом та виряченими очиськами хаває усяку дурню, що виходить від пуйла, все це буде тривати. Треба враховувати й внутрішнього споживача, який просто обожнює путю.
“…сидячи у своїй аквадискотеці, не знімаючи репліки капелюха Наполеона….” – та ні. “Хвуражки завойовника Вільгельма (Адольфа)”
Світ баче цю брехню(наразі притомні політики, а не кошерний зять червоної краватки) і що? Розуміють, що дідок відморожений(тримайте мене семеро) і що єдиний спосіб закрити тему, це надати Україні засоби закрити проєкт скаженого петра, якщо не бажають це робити власними руками, та на разі і не вміють.