Уперше опубліковано: 31.12.2019
Автор: Юрій
Авторка перекладу: Світлана
– Доброго ранку, Снігуронько! Як тобі працювалося вночі? Всі листи прочитала і список бажань склала? Стомилася, мабуть? Ну, йди відпочивай, далі дідусева турбота починається.
Казковий персонаж із режимом роботи один місяць через одинадцять сів за стіл і став сортувати стоси листів.
– Так-так…. Що тут у пачечці? Жадібні люди просять ціну на нафту й газ підняти… Малувато їм грошенят, на всі витрати не вистачає …
Старий узяв палицю і стукнув об підлогу.
– Не бувати тому ще рік, досить розтринькувати ресурси заради воєн та озброєнь, заробляйте своїми руками!
– Дивимося далі. Це вже цікавіше. Багато різних людей із різних країн чекають на останнє звернення до країни останній раз одного недомірка-президента. Але парадокс: листів багато, а недомірків лише два в побажаннях.
Дід Мороз на хвилину задумався і погладив палицю.
– Вони думають, що я можу за них виправити ситуацію, хочуть звалити на мене відповідальність за свою дурість і жадібність… Типу «Мороз прийде – порядок наведе!» Хо-хо-хо!
– Дам-но їм натяк… Ялинка зелена, і один з недомірків теж любить цей колір. Нехай прикрашають міські ялинки портретами всіх зелених політиків, а політикам буде натяк, що замість портретів там легко можуть виявитися й самі політики, а сніжинка з верхівки ялинки легко змінюється на головного персонажа, і верхівку вже загострили.
– Другий персонаж… листів більше і персонаж старший… І теж люди чекають дива, а самі зібралися ковтком шампанського запити: «Я втомився, я йду!» А ось вам бороду через плече, а не Вову на пенсії. Тут теж дам натяк, а чи зможуть самі далі впоратися, побачимо.
– Моє друге повеління! Нехай новорічну промову в кожному регіоні клаптевої країни по телевізору промовляють різні молоді політики рідною мовою регіону. А на центральному каналі виступить цей…Як його?…Ну, «Понять и простить».
– Фух, втомився за людей їхні проблеми розбирати. Накрутять дурниць, а потім: Дідусю, прийди, Дідусю, врятуй, Дідусю, ялинку запали…
– А зараз подбаю про моїх улюбленців. Нехай подарунки їм несуть не тільки я зі Снігуронькою, а й американський Cанта і європейські Пер Ноель і Вайнахтсман (диви, яке ім’я чудернацьке у німців). Хай ці подарунки мають користь для своїх і страх для чужинців (цей абзац в оригіналі – українською мовою. – Прим. перекл.).
– Особливо хочу зауважити, що коли сусiди волають: «Йолачка, зажгісь!» – то треба мати свою довгу запальничку, щоб допомогти їм розвести вогонь у Кремлі (цей абзац в оригіналі – українською мовою. – Прим. перекл.).
Дід втомлено відклав палицю, заправив чуба під шапку і налив дві чарки.
– Гей, Сніговику, йди-но сюди, досить байдикувати. Тримай своїми гілками чарку і повторюй тост за мною:
«Слава Україні!» …Будьмо!
Дякую, дуже гарна казочка!
А людям треба пам’ятати, що Бог може все, але замість людей він працювати не буде ще з часів Старого заповіту. Він буде поруч, але не замість людей.