Автор перекладу: Світлана
Усе, що буде викладено нижче, є продовженням попереднього матеріалу на цю тему, але все-таки саме в цьому випадку має сенс розділити одну тему на два різні блоки. Як відомо, противник діє суто терористичними методами так, щоб впливати на мирне населення і щоб воно генерувало запит на капітуляцію перед власним урядом. Не можу розписуватися за мирне населення, бо на цьому в нас люблять спеціалізуватися інші пацієнти, можу сказати про себе і про тих, з ким спілкуюсь особисто. Усе це викликає прямо протилежну реакцію.
Описати її не можу тому, що в такому разі ми потрапимо у ще більшу кількість блеклистів і банів, яких у нас і так вистачає. І щоб усім було зрозуміло, найбільші американські мережеві компанії, а особливо соціальні мережі, мають досить жорстку цензуру. Це саме цензура, і ніщо інше. Якщо ви стикалися з банами в такому плані, то вам повідомляють про те, що з вами це сталося через порушення правил. Насправді це відверта брехня.
Експериментальним шляхом, з використанням штучного інтелекту однієї зі всесвітньо відомих компаній, ми знайшли докази того, що насправді блокування облікових записів та інші стягнення не мають нічого спільного з правилами, під якими ви ставите позначку чекбоксу «Згоден». Насправді задіяно внутрішні алгоритми, які компанія вважає комерційною таємницею і навіть не дозволяє асистенту їхнього власного штучного інтелекту перевіряти тексти на відповідність цим самим внутрішнім правилам.
Тут ми не називатимемо цю компанію і той інструмент, який ми тренували, але кожен, маючи годину і натхнення, може повторити його самостійно і так, як вважатиме за потрібне. Простіше кажучи, відкриті правила взагалі нічого не вирішують, а вирішує закрита частина цих правил, яка й регулює процес стягнень. І треба зауважити, що там усе дуже швидко підлаштовується під поточні реалії. Наприклад, ШІ може «відморозитися», якщо в тексті запиту є слово «Трамп» або навіть «Прутін». Причому торік це не було перешкодою для обробки запиту, а тепер – є. Ну, а користувач може вважати себе бігуном по мінному полю і може підірватись на цензурній міні будь-якої миті.
Підозрюю, що власному ШІ не довіряють перевірку текстів на відповідність їхнім внутрішнім алгоритмам з простої причини. Достатньо кмітлива та освічена людина, правильно побудувавши запити, зможе окреслити контури тих правил, які використовують компанії, і масштаб цензури виявиться цілком зіставним з тим, як це виглядає в Китаї. Але ж усім повинно бути зрозуміло, що китайська цензура – це зло, а некитайська – добро.
Саме тому я і не стану пояснювати характер власної реакції на те, що робить ворог, бо негайно полетять бани «за розпалювання». І щоб внести остаточну ясність у те, як воно все працює, просто поясню, що ми підготували та відправили листа в таку компанію, де її дії спростували на чистій логіці. Так, ми написали про те, що ми не змогли б «розпалювати ворожнечу», навіть якби дуже цього хотіли, з однієї простої причини. Адже війна є крайнім ступенем будь-якої ворожнечі. Нічого більшого за війну в плані ворожнечі банально не існує, і тому розпалити сильніше те, що вже горить на максимумі, причому не з нашої вини, просто неможливо. І знаєте, що нам відповіли на цей лист? Нічого. Нуль. Зіро.
Їх не цікавить ні розпалювання, ні образа, ні ще щось. У них інші правила та принципи, які не дружать ні з логікою, ні з мораллю, ні з чимось іще, чим ми керуємося у повсякденному житті. І найбільше вони бояться того, що хтось розкриє ці алгоритми не для того, щоб їх обходити, а щоб просто пред’явити публіці цю дрімучу і безпринципну цензуру.
Тому ми можемо сказати лише одне: якщо ворог сподівається на те, що своїми терористичними ударами він посіє розгубленість або паніку, то це означає, що він погано пам’ятає кінцівку класичного українського фільму «За двома зайцями», де тато Проні Прокопівни Сіркової сказав фразу, яка культурно пояснює мій, і не тільки мій фідбек: «Дайте мені його хоч за горло подержати!»
Цим тема не вичерпується і, швидше за все, завдяки засосам із містером Трумпом прутін тепер уже вирішив не соромитися і перетворити свою війну в Україні на один суцільний теракт. Тож ми спостерігатимемо це регулярно і доти, доки хтось не відпустить зелені чарівний пендель і таки почнеться робота з випуску вже готових розробок ППО/ПРО, або ворог має відчути щось адекватне. Якщо він вважає, що наше населення тиснутиме на уряд для капітуляції, то чому б не використовувати цей інструмент дзеркально? Нехай населення курника тисне на свого звихнутого фюрера з тієї ж самої причини і з тією ж самою метою.
Але населення там має найвищий ступінь своєрідності, і тому треба уважно та ретельно розробити тактику і стратегію досягнення такої мети. І слід зазначити, що саме в цьому плані інфраструктура противника набагато вразливіша, ніж наша. Правильне застосування сили може в дуже короткий строк змусити курник здригнутися і згадати слова старої байки «Однажды лебедь раком – щуку». А які вони там ролі один одному вигадають у рамках цієї концепції – не наша справа. Є кілька точок на географії федерації, приліт у які може наочно показати, що таке «кілсвітч», і Україна ще жодного разу навіть не спробувала вдарити по таких точках.
Зрозуміло, що найкращий варіант із можливих – справді почати будувати купол справжньої ПРО, як це робив Ізраїль, спираючись на власні вироби, і одночасно застосувати мистецтво акупунктури на тушу противника. Тим більше що противник переважно ще не ляканий і поки наївно сміється з того, що повинно було б поставити дибки його волосся в жилах. От як у випадку з сьогоднішнім невдалим ударом дрона ЗСУ по одному з підприємств противника.
Як видно, дрон виготовлено з легкомоторного літака вітчизняного виробництва. І цей факт не повинен викликати сміх, бо таке можна виробляти постійно. Плюс до того, цей непоказний аероплан здатен донести такий заряд до місця атаки, що якщо все спрацює штатно, то усмішок миттю поменшає, а офіціоз видаватиме військовий завод за піонертабір.
Ну, а другий момент, який публіка там не оцінила, – ЗСУ розробили універсальну й надійну систему наведення, яка доведе практично будь-який літальний апарат до призначеної цілі, хай вона і буде на відстані 1000+ км. Саме це і можна спостерігати у поданому відео – апарат влучив чітко в ціль. А те, що БЧ не здетонувала, то це буває. Але у лаптів якраз проблема із системами наведення та обходу нечисленних, порівняно з їхніми власними, систем ППО. Збої трапляються у будь-якої техніки, навіть найдорожчої та знаменитої, але в цьому випадку він стався не в найскладнішій системі дрона, і це означає, що завтра така сама машина без проблем прилетить іще, але її система підриву вже спрацює як треба.
Словом, якщо противник хотів показати максимум тиску на нас, що ж, у цю гру завжди можна грати вдвох. І ще питання, чия гра виявиться більш ефективною. ЗСУ не раз показали, що в тому сегменті, де вони в принципі можуть себе проявити, вони обходять противника на класі, розумі та кмітливості. Немає жодних причин сумніватися в тому, що тепер це буде якось інакше.