Автор перекладу: Світлана
Одразу хочу попередити, що перебував у русі, коли на очі потрапила новина, яка склала купу пазлів в одну, досить струнку картину, і тому я все це пишу, не перевіряючи джерела, хоча саме зараз це не так уже й важливо. Йдеться про те, що Трумп нібито оголосив про те, що хоча він нестерпно задоволений роботою Нейлона Муска, змушений відпустити його з посади міністра руйнування державних структур. Згідно з цією інформацією, впродовж кількох тижнів той повернеться до свого бізнесу. Так воно насправді чи ні– питання друге, але сама новина начебто не може бути спеціально створеним фейком, бо в цьому немає сенсу.
Втім, дивлячись на все те, що наробив цей персонаж, цілком можна скористатися старою формулою: мавр зробив свою справу, мавр може йти. Але що він робив і, власне, навіщо? Зрозуміло, що це була його особиста домовленість із Трумпом ще перед виборами і його дії мали задовольнити якісь суто шкурні інтереси як самого Трумпа, так і Муска. Те, що розповідали лохам про необхідність економії бюджетних коштів і що соціальні виплати розбещують населення, – не що інше, як розмови для потерпілих. Якщо товариша Маска так сильно корчать різноманітні субсидії, а також безкоштовні ніштяки для різних категорій людей, то це вулиця з двостороннім рухом.
Скажімо так, промови про те, що той же Китай веде безсовісну неринкову торгівлю, виділяючи своїм виробникам гігантські субсидії, що приводить до зниження кінцевих цін китайської продукції, цілком мали б підстави, якби сам товариш Муск не рухав свою продукцію точнісінько так само. Якби не тарифний скандал із Канадою, ми б і не дізналися про те, що такі самі субсидії товаришу Муску взагалі ніколи не ставали поперек горла.
Так, стало відомо про те, що уряд Канади у відповідь на першу хвилю тарифів Трумпа запровадив свої обмеження, і зокрема, стало відомо, що було заморожено понад 40 мільйонів уже виділених у вигляді субсидій, якими стимулювалися купівлі електромобілів «Тесла». Тобто ці кошти вже було виділено на ці цілі, та ще не було розподілено. Але це поточні справи, а загалом «Тесла» отримала від уряду Канади понад 700 мільйонів за весь час дії цієї програми. Підозрюю, що субсидування переходу автовласників на електромобілі існує в США, Європі та інших країнах.
Десь отримувача субсидій вказано прямо – «Тесла», а десь їх отримували всі виробники такої техніки, в тому числі «Тесла». І тут з’ясовується, що коли субсидії надходять до твоєї кишені, то це правильно і добре, а коли ці субсидії припиняють надходити або йдуть до кишені конкурентів, як, наприклад, китайських виробників, то це погано і треба вводити на них тарифи. Схоже на те, що саме це жлобство і споріднило Муска та Трумпа. Скнарство у них у крові, й на підтвердження цього Нейлон уже пообіцяв розпочати судовий процес проти уряду Канади, щоб таки видерти свої субсидії. А про технології, напрацьовані НАСА, ДАРПА та іншими державними структурами безоплатно, тобто – даром, навіть не йдеться. Тут Нейлона не збентежило, що він виступає в ролі халявника, зате своє оточення він таврує направо й наліво. Але в чому могла полягати домовленість Муска і Трумпа і що саме вони хотіли отримати в результаті цього альянсу?
Якщо комусь не доводилося бачити фільм «Річер», де головну роль грає Том Круз, – подивіться. Фільм зроблено добротно, хоча він і відступає від вихідного тексту Лі Чайлда, чиї романи про цього персонажа я прочитав ще задовго до виходу першого фільму, а згодом – і серіалу, де головний герой уже більше схожий на те, як його описано у першоджерелі, але там сюжет явно пішов у пампаси. Так от, сюжет самого першого фільму було засновано на тому, що снайпер з однієї позиції влаштував відстріл громадян, які нічого не підозрювали, і зовні це було схоже на заскок психопата. Але врешті-решт вдалося встановити, хто серед цих жертв був справжньою ціллю, після чого став зрозумілий мотив, і це привело до розкриття злочину. Інші жертви були потрібні тільки для того, щоб приховати справжню мету злочину.
І тут усе виглядає приблизно так само. Під ніж пішла ціла низка державних установ, начебто й не пов’язаних якоюсь однією логікою, і саме це дало мотив, який зараз розглядається як основний, – скорочення витрат на державний апарат. І справді, публіці таке пояснення безумовно зайде на ура, адже, погодьмося, чиновників скрізь, у нас – у тому числі, у кращому випадку не люблять, а частіше – ненавидять і навіть проклинають. А жирування чиновників держави, яка перебуває у стані війни, ненавидять люто, до споглядання смерек. У Штатах – те саме. Достатньо представити Муска як таку собі мітлу, що вимітає авгієві стайні, і публіка це вітатиме, що називається, «тривалими і нескінченними».
Але якщо придивитися уважніше, то виявиться, що весь цей захід було задумано тільки для того, щоб ліквідувати «тих козлів, які заважають нам жити». Трумп видав Муску карт-бланш для того, щоб той зачистив структури, які попсували крові Донні і яких він не мав наміру прощати, але знищити власними руками не наважувався. І от Муск запропонував Доні свої послуги, мовляв, нехай усе валять на мене, а за це я пущу під ніж своїх «козлів, які заважають». І, напевно, саме в цьому полягала суть їхньої негласної угоди.
І справді, Муск розгромив ФБР, ЦРУ і низку організацій, які за змістом своєї діяльності мали компромат на Трумпа. Всі вони зазнали жорсткої зачистки, до стерильного стану. Ну, а для себе Муск обрав структуру, яка висіла в нього на холці і від якої в нього була безліч проблем, а саме інститут незалежних генеральних інспекторів. Саме там ішли розслідування щодо трудових спорів та низки інших, дуже неприємних для Муска заходів. Так от, він просто розігнав ці структури, і можна не сумніватися в тому, що в момент цього розгону було знищено всі матеріали, які треба було пустити у шредер.
Поки до цього не докопалися, немає жодного шуму, але коли розкриється справжнє підґрунтя «міністерства руйнування», яке очолював Муск, найприкріше стане тим десяткам тисяч держслужбовців, які не мали жодного стосунку до системи збору доказів проти цієї солодкої парочки, але вони пішли під скорочення просто для того, щоб своєю масовістю прикрити справжні причини погрому. Простіше кажучи, вони виявилися банальними статистами в цій брудній п’єсі, але втратили тиху і стабільну роботу держслужбовця, про яку можна було тільки мріяти. Нейлон просто підтерся ними для того, щоб ніхто не помітив, у чому полягав справжній інтерес його діяльності. І от коли погром потрібних структур підійшов до свого завершення, Муск може спокійно йти у свій бізнес, а Трумп справді задоволений його роботою, адже найбрудніші заходи вдалося провернути чужими руками. А Трумп якраз і славиться тим, щоб не бруднити руки смердючими та в перспективі – небезпечними заходами.
Ця історія має ще один шар, але до нього повернемося вранці, оскільки це краще викладати на свіжу голову.