Автор перекладу: Світлана
Як було сказано раніше, Нейлон Муск став руками Трумпа, який обіцяв помститися «глибинній державі» за те, що державні структури не дали йому здійснити державний переворот у 2020 році. Нагадаємо, тоді ці самі структури або прямо виступили проти путчу, або проігнорували хитрі розпорядження Трумпа. Зараз уже багато хто цього не пам’ятає, але він віддав розпорядження Пентагону ввести війська у Вашингтон і зайняти всі центральні органи влади, і частина військ таки почала заходити до міста. Для того щоб усе це провернути в останній своїй каденції, він змінив главу Пентагону та генпрокурора, але система все одно увімкнула свої запобіжники, і в нього нічого не вийшло.
Схоже на те, що саме це було для Трумпа ударом, який він тоді не зміг переварити. Адже фактично він мав усю президентську владу і не зміг провести те, що й переворотом назвати можна було б з натяжкою, бо в той момент влада була в його руках і формально він не міг відібрати її в самого себе. А механізм скасування передачі влади Байдену вже був готовий, тільки система відмовилася виконувати його. І цього разу Трумп вирішив повністю зламати цю систему, щоб із неї вивалилися всі запобіжники.
Можливо, його нещодавня промова про те, що він бажає отримати третю президентську каденцію, була певним тестом системи, який мав показати, наскільки Нейлон Муск усе поламав і чи немає якихось місць, де ще треба пройтися звільненнями та скороченнями. Наскільки можна зрозуміти, жодна державна структура навіть голосу не подала саме з цього приводу. А якщо так, то справу зроблено і руйнівника можна відпускати. Тим більше що проти Муска зіграв захід, який мав показати його здібності в дещо іншому амплуа.
1 квітня у штатах Вісконсин та Флорида відбулися місцеві вибори, перші після приходу Трумпа до влади. Вісконсин обирав суддю Верховного суду штату (у нас виборці суддів не обирають), а у Флориді розігрувалося місце в Конгресі США. І якщо у Флориді довибори курирували звичайні структури Трумпа і там, у суто республіканському штаті, передбачувано переміг республіканець Ренді Файн, обійшовши демократа Джоша Вейла, то вибори у Вісконсині курирував особисто Нейлон Муск. Саме ці вибори викликали особливий інтерес, бо там була інтрига і ціна виборів була набагато вищою, ніж передбачувана перемога республіканця у штаті, де мешкає сам Трумп.
Справа в тому, що Вісконсин належать до «коливних штатів», де якраз і відбувається основна боротьба між двома партіями. На останніх виборах президента перемогу в штаті здобув Трумп, але з мінімальною перевагою – менше одного відсотка. І тепер саме тут був певний тест на предмет підтримки республіканців. Крім того, посада судді Верховного суду штату має ключову цінність у тому плані, що до виборів там був паритет – четверо суддів від республіканців і четверо від демократів. Розігрувалась посада, яка дасть одній з партій перевагу голосів. Але інтрига там набагато серйозніша.
Справа в тому, що Вісконсин стоїть перед вирішенням питання про зміну конфігурації виборчих округів. Заплутана система виборів США, де насправді вибори не прямі, а здійснюються голосуванням виборників, закріплених за виборчими округами, дуже сильно залежить від конфігурації цих округів. Грубо кажучи, може вийти так, що округ зі 100 тисячами виборців може дати один голос виборника так само, як і округ з мільйоном виборців. Зрозуміло, що це дика дикість, адже за десятиліття чи століття в деяких округах населення стало набагато більше і, за ідеєю, треба якось зрівнювати округи за кількістю виборців, але такі зміни має затверджувати Верховний суд конкретного штату.
І ось зараз Вісконсин підійшов до вирішення цього питання. Нинішня конфігурація повністю влаштовує республіканців, і будь-які зміни можуть привести до того, що з «коливного штату» він може перейти до царини лібералів. Звідси випливає, що на проміжні вибори до Конгресу США Вісконсин може увійти з іншим поділом виборчих округів, і відповідно, це може сильно вплинути на розподіл голосів у Конгресі. А з урахуванням того що різниця в кількості конгресменів невелика, то в разі затвердження нової схеми виборчих округів демократи зможуть отримати перевагу лише завдяки цьому чиннику.
Але, як було сказано вище, затвердження чи відхилення нової схеми поділу округів є сферою повноважень Верховного суду штату, де рішення приймається більшістю голосів. Саме тому, а також з урахуванням того, як електорат оцінив перші два місяці правління Трумпа, було важливо побачити результати саме цих виборів. Тому Нейлон отримав від Трумпа ще один карт-бланш – на організацію та проведення передвиборчої кампанії. І Муск взяв у цьому участь прямо і безпосереднім чином ще й через те, що він отримав право особисто обрати кандидатуру для цих виборів, і він висунув Бреда Шімела на цю посаду.
Як стало відомо, вибори стали найдорожчими в історії штату. Обидва кандидати витратили понад 100 мільйонів доларів на передвиборчу кампанію, витративши приблизно однакові суми. Тобто той же Бред Шімел витратив понад 50 мільйонів доларів, з яких не менше 20 мільйонів були особистим внеском Муска. Це був його особистий внесок як у свого кандидата, так і у свою можливу подальшу кар’єру. Причому сам Нейлон не виводився з Вісконсина і діяв у ролі Запрошеної зірки. І ця зірка діяла так, як звикла, – сипала грішми.
На передвиборчих мітингах просто на сцені він вручав чеки по мільйону доларів найпросунутішим активістам компанії, а місцева преса це назвала скуповуванням голосів та підкупом виборців. Але Муск не звертав на це жодної уваги, бо почуття безкарності та вседозволеності його просто переповнювало і він відкрито демонстрував те, що зазвичай було заведено приховувати. В результаті ефект виявився прямо протилежним, і з розривом майже в 10% голосів виграла Сьюзан Кроуфорд, а її опонент практично зразу визнав свою поразку і публічно привітав переможницю у прямому ефірі.
Через те що такі події щільно висвітлюються не лише місцевою пресою, а й федеральною, на всю країну розлетілися десятки інтерв’ю виборців, які висловлювали свою огиду щодо того, що робив особисто Муск. Причому частина виборців наголошували, що на президентських виборах голосували за Трумпа, але Нейлон викликав у них повне відторгнення і вони проголосували саме проти нього. Безумовно, Трумп побачив, що подальша асоціація його з Муском завдасть шкоди його електоральній потенції, і тому з цим треба щось робити.
З іншого боку, Муск уже повністю відпрацював програму зачистки і, безумовно, позбувся тих контрольних органів, які стримували його невгамовні амбіції. А крім того, саме такою хамською та огидною поведінкою він міг вирішувати ще одну проблему, яка на нього насунулася несподівано і з того боку, де він почувався особливо впевнено. Ще гірше, проблема стала несподіванкою не тільки для нього самого, а й для його аналітиків. Якщо з ним усе зрозуміло, нарцис завжди вважатиме себе найрозумнішим, найкрасивішим і найвеселішим, то його фахівці просто зобов’язані були вирахувати проблему, яка може принести масу неприємностей.
Ні, в цьому випадку йдеться не про рішення Конгресу змусити нинішнього державного службовця Муска пройти тести на вживання наркотиків, хоча це теж не дуже приємна новина. Адже якщо тести буде взято не так, як у найвеличнішого у 2019 році, і там виявиться букет препаратів, то напевно з’являться підстави оскаржити в суді всі рішення, які приймав цей пацієнт. Простіше кажучи, з генія та жорсткого міністра, який урізує зайві витрати, він може перетворитися на головного героя п’єси «Лови наркомана». Але справа не в цьому.
Фокус полягає в тому, що в його бізнес-імперії автокомпанія «Тесла» посідає ключове місце, і від того, як вона почувається, залежатиме майбутнє самого Муска. А як відомо, ряд інвесторів «Тесли» вже висловилися за те, щоб Муск припинив дискредитувати компанію своєю неоднозначною політичною діяльністю, і тому наполегливо запропонували йому або залишити посаду керівника «Тесли» і остаточно піти на держслужбу, або залишити політичну діяльність у будь-якому її вигляді й повернутися до керівництва компанією. Найбільш рішуче налаштовані інвестори заявили про те, що Муск однозначно повинен відійти від керівництва компанією, бо завдані особисто ним збитки вже неможливо виправити і компанія буде асоціюватися з його зухвалими і непробачними заявами та вчинками.
Але саме така епатажна та провокаційна поведінка може стати виправданням майбутніх проблем «Тесли». Насправді ці проблеми неминуче виникнуть з вагоміших причин. Ідеться не тільки про введені Трумпом тарифи, що неминуче вплинуть і на «Теслу», яка по всьому світу потраплятиме в усі пакети тарифів у відповідь, а й про те, що удару по компанії завдають конкуренти, причому по тому місцю, яке у «Тесли» вважалося найсильнішим і таким, що дозволяє вигравати конкурентну боротьбу, – застосування найбільш високих технологій.
Один із наших колег описав суть проблеми простими словами, і щоб вона була зрозумілою всім, я просто відштовхнуся від його трактату, щоб не перевантажувати всіх зайвим текстом. Справа в тому, що Муск вичавлює зі своїх електрокарів максимум, продаючи нові моделі з мінімальними поліпшеннями та змінами, але виставляючи на них кінський цінник. Втім, те саме робить «Епл» і багато інших компаній. Таке можна собі дозволити, коли вдається чіпко тримати власну нішу такими споживчими якостями, на які конкуренти не можуть зазіхнути.
Як показник – нові моделі виробів «Еплу», в яких основною фішкою вважається вбудований штучний інтелект. Але за цим показником низка компаній пішла вперед настільки, що всі ці функції надаються в середніх і навіть базових моделях, у той час як Яблука вимагають за це всі гроші світу. Плюс до того, цей хвалений ШІ, який вже давно доступний практично безкоштовно в інших місцях, обмежений лише деякими регіонами, а сумнозвісна Сірі досі не розуміє української, що наводить на думку про те, що ж це за система така, якщо вона нездатна легко діяти різними мовами та в різних регіонах. Приблизно та сама картина і з «Теслою».
У міру посилення конкуренції «Тесла» мала дві технологічні переваги – швидку та ємну зарядку та інтелектуальне управління, яке рухається до автопілота. І ось найголовнішим досягненням була швидка та ємна зарядка. З одного боку, це зводить до мінімуму очікування зарядки акумулятора, а з іншого – дозволяє проїхати значну відстань між зарядками.
І якщо стандартні батареї мали умовну ємність 250 кВт, то найближчим часом і в нових моделях «Тесла» обіцяє подвоїти цей показник до 500 кВт. Ну, і плюс до того, вона вже років з десять обіцяє запровадити повний автопілот, з чим у неї не все складається як слід. Причому впровадження цих новацій розпочнеться з преміальних моделей за кінські прайси, бо це планувалося вичавити за винятково інноваційний прорив.
І от з’ясовується, що китайська BYD вже представила серійні моделі своїх електрокарів, які мають параметри зарядки, що вдвічі перевищують те, що «Тесла» тільки планує до впровадження, – 1 МВт, причому такі можливості отримують усі автомобілі нової лінійки. Тобто йдеться про надшвидкісну зарядку, яка за часом трохи довша, ніж заправка повного бака бензину, і на одній зарядці цілком можна буде проїхати 1 000 км. А «Тесла» поки що такого навіть у плани не ставила!
Плюс до того, китайський виробник пропонує більш просунуту систему автономного водіння, ніж у «Тесли» тут і зараз. Простіше кажучи, китайці обійшли компанію Муска саме в критичних технологіях як мінімум на покоління і перетворили горбаті коробки Муска на гарбуз. А просто зараз базова модель BYD вчетверо дешевша за базову «Теслу».
Можливо, тут дещо некоректні технічні терміни, але в цьому випадку важливі співвідношення. Якщо за те, що робить компанія Муска, його носили на руках і називали генієм, то що можна сказати про інженерів BYD? І як тепер геній виглядає на тлі того, що змогли створити китайці? Можна не сумніватися в тому, що ринок відреагує на зміну лідера галузі, і от тут повертаємося до того, що виробляв Муск на посаді руйнівника державних підвалин.
Як справжній нарцис він ніколи не визнає того, що насправді стало причиною зміни конфігурації сил на ринку. Він ніколи не визнає, що конкуренти обійшли його в тих сферах діяльності, якими він пишався найбільше. Причому не просто обійшли, а обійшли настільки суттєво, що сьогодні опинилися у «післязавтра» «Тесли». І тут у нього буде чудова нагода пояснити все підступами ворогів, які спеціально псують репутацію компанії і навмисно завдають їй репутаційної шкоди, попри її нестерпну геніальність.
А виходить, що конкурент одним пострілом убив одразу двох зайців. З одного боку, він впроваджує інноваційні акумулятори і технології їх швидкої зарядки, а з іншого – він заявив про те, що ці технології будуть доступні у всій лінійці його автомобілів. А це означає, що Муску просто неможливо брати гроші за «преміальність», коли у китайців навіть базові моделі матимуть набагато кращі характеристики, ніж його найкрутіші моделі. Простіше кажучи, за що йому буде дерти бабки завтра? Що саме він може включити до переліку характеристик, які виправдовують їхній кінський прайс?
І от зараз він має класичну можливість зіграти в генія, якого не зрозуміли, і в такій ролі кинути все як є, і нехай хтось усе розсьорбує, або обіграти цю ситуацію якось інакше. Але в будь-якому разі, тепер він може всі невдачі списувати на зовнішніх ворогів та недоброзичливців. І це ж працює! В одного – вкрали вибори, і лох на це клюнув. Іншого «надурили дурачка на четыре кулачка», і лох це проковтнув на ура. Чому б не розіграти цю карту ще раз? А лох розповідатиме, що Ілончику роблять капості за те, що він скоротив витрати зажерливих чиновників. Це – класика жанру.