Під ударом увесь ланцюг

Сьогодні сталася подія, яку буде складно оцінити без контексту. І ми спробуємо розібратися саме в другому чи навіть третьому шарі цієї нової ситуації. Поки що відштовхуватимемося від тих даних, які публікує наша і, головне, – ворожа преса, оскільки наші військові не дали офіційної інформації. Йдеться про дронову атаку на нафтову платформу північної частини Каспійського моря. Ось що пише їхня преса:

«Україна почала атакувати російські енергетичні об’єкти не лише з переробки нафти, а й ті, що займаються видобутком. Удар дронами було завдано по платформі «Лукойлу», що працює на шельфі Каспійського моря… Далекобійні дрони принаймні чотири рази завдавали ударів по платформі, що працює на родовищі імені Філановського. Це найбільше нафтове родовище «Лукойлу» в російському секторі Каспійського моря. Має значні запаси (близько 129 млн т нафти), видобуток ведеться з кількох платформ, нафта відправляється на експорт через Каспійський трубопровідний консорціум. Внаслідок атаки видобуток було зупинено більш ніж на 20 свердловинах родовища».

А тепер подивимося на цю подію як на одну з ланок масштабної операції з вимкнення російського нафтогазового експорту. Найперші удари були завдані по великих сховищах палива держрезерву ворога. Як ми пам’ятаємо, тоді пожежі вирували тиждень і більше, спалюючи паливо та знищуючи самі ємності, які потрібні для його зберігання. Потім фокус ударів змістився на нафтопереробні заводи. Ці удари вже вийшли на рівень максимальної ефективності, і якщо раніше ми читали повідомлення про те, що конкретний НПЗ після дронової атаки скоротив випуск нафтопродуктів, то тепер там пишуть про те, що завод припинив прийом нафти на переробку. Так завуальована повна зупинка заводу.

Але й це ще не все. Далі пішли удари по нафтопроводах, а саме – по їхніх насосних станціях – найбільш вразливій і дорогій частині будь-якого трубопроводу. Далі – полетіло по місцях відвантаження палива: нафти, нафтопродуктів та скрапленого газу. Новоросійськ, Туапсе, а тепер і Темрюк – в курсі. І ось тепер почалося полювання за танкерами. Коли ці події вишиковуються на часову шкалу, то можна оцінити не лише вже пройдений шлях, а й можливий напрямок руху. А в даному випадку може йтися лише про видобувні потужності.

І ось ми чекали, коли ж почне прилітати по цих активах ворога, сподіваючись на те, що одного чудового ранку прочитаємо повідомлення про те, що прилетіло хай не по газових свердловинах у районі Надима, Уренгоя чи Ямала, а хоча б по гігантській компресорній станції, відомій як «Південний Хрест». Поки що таких прильотів не було, але ось сьогоднішній удар говорить про те, що видобувні потужності ворога вже поставили в сітку ударів. Якщо такого раніше не було, то тепер це – доказаний факт.

Тепер у лаптів з’явилося поле для фантазії, куди прилетить наступного разу. Адже вже очевидно, що наші дрони вже легко долають відстані 1000+ кілометрів, та й ракети вже отримали співставну дальність. Тож ситуація кардинально змінюється, оскільки під удар уже ставиться весь ланцюжок нафтової промисловості ворога, від видобутку нафти на родовищі до транспортування продукції танкерами. Можливо, ворог це спише на випадковість, але щось підказує, що такі твердження буде спростовано вже найближчим часом.