Безглуздість цієї конструкції укладається тільки і виключно у постсовкових головах. Це навіть не тому, що європейські та інші історики давно все розклали по поличках і забезпечили свої висновки відповідними документами. Цю маячню спростовує особисто «вождь і вчитель» – Сталін! Біда в тому, що русскомірські ніколи не читали свого кумира, а тому слухають те, що їм про нього розповідають.
Формат цього огляду не дає можливості блукати в купі документів, підписаних чи особисто складених товаришем Сталіним щодо майбутньої війни. Тут ми звернемося всього до одного документа та низки подій, що відбулися після підписання в москві документів, які дали старт Другій світовій війні. Спочатку – хронологія.
23 вересня 1939 року – підписано Договір про ненапад між Німеччиною та Радянським Союзом, у якому сторони зобов’язалися не вести військових дій одна проти одної та на територіях, що відводяться під зони їхніх виключних інтересів.
1 вересня 1939 року – Німеччина вторгається в Польщу, формально війна почалася.
17 вересня 1939 року – СРСР вторгається в Польщу.
30 листопада 1939 року – СРСР вторгається у Фінляндію.
28 червня 1940 року – СРСР вторгається в Румунію.
Серпень 1940 року – СРСР вторгається в Естонію, Латвію та Литву.
Зауважимо, що в Румунію СРСР планував вторгатися на всю глибину території. Для цього на кордон з Румунією висунули всі необхідні засоби. Такі дії всерйоз зіпсували відносини СРСР та Німеччини, тому що материнська частина Румунії була в зоні інтересів Німеччини, а втрата контролю над нафтопромислами Плоєшті була б для неї смертельною. Після цього наприкінці осені – на початку зими 1940 року відбулася серія переговорів між СРСР та Німеччиною про остаточне розмежування зон впливу. На цих зустрічах Молотов зафіксував зміну позиції СРСР щодо лінії розмежування. Зокрема, було висловлено бажання отримати під свій контроль чорноморські протоки.
18 грудня 1940 року Гітлером було затверджено директиву № 21 «План Барбаросса» про вторгнення в СРСР.
Кінець грудня 1940 року – відбулася нарада найвищого командного складу РСЧА з проведенням штабних ігор, після чого було затверджено план дій на 1941 рік.
Зауважимо: неминучість військового зіткнення була зрозуміла обом сторонам ще у грудні 1940 року. Через 11 днів після підписання директиви № 21 її повний текст було доставлено Сталіну, і штабні ігри проводилися з урахуванням цієї інформації.
Далі йшла посилена підготовка до війни. Доктрина була чітка: війна повинна проходити швидко, малою кров’ю і на території противника. Як показали подальші події, сторони приблизно уявляли темп та обсяги нарощування ударних угруповань біля кордонів. Всім було ясно: влітку буде війна.
Для внесення необхідної ясності Сталін вважав за потрібне донести загальний задум майбутньої кампанії до старшого офіцерського складу армії. З цією метою 5 травня 1941 року в кремлі відбувся прийом для випускників військових академій. Це був рівень командирів дивізій. Формат прийому передбачав дещо невимушену обстановку із вживанням спиртного на честь слави зброї. Зрозуміло, що там проголошувалися промови й тости. Сталіну було важливо, щоб його волю зрозуміли правильно та однозначно. Тому він сам звернувся до випускників із промовою. Тут наведу обрані місця, охочі можуть знайти її цілком.
Про поточний стан армії:
«…Товарищи, вы покинули армию три-четыре года тому назад, теперь вернетесь в ее ряды и не узнаете армии. Красная Армия уже не та, что была несколько лет тому назад…
…Чем стала Красная Армия в настоящее время? Мы перестроили нашу армию, вооружили ее современной военной техникой…
…Раньше существовало 120 дивизий в Красной Армии. Теперь у нас в составе армии 300 дивизий. Сами дивизии стали несколько меньше, но более подвижные…
…Из 100 дивизий – две трети танковые, а одна треть механизированные. Армия в текущем году будет иметь 50 тыс. тракторов и грузовиков. Наши танки изменили свой облик. Раньше все танки были тонкостенные. Теперь этого недостаточно. Теперь требуется броня в 3–4 раза толще. Есть у нас танки первой линии, которые будут рвать фронт. Есть танки второй-третьей линии – это танки сопровождения пехоты. Увеличилась огневая мощь танков…
…Чтобы управлять всей этой новой техникой – новой армией, нужны командные кадры, которые в совершенстве знают современное военное искусство. Вот какие изменения произошли в организации Красной Армии. Когда вы придете в части Красной Армии, вы увидите происшедшие изменения…»
Тепер про армію противника:
«…Действительно ли германская армия непобедима? Нет. В мире нет, и не было непобедимых армий. Есть армии лучшие, хорошие и слабые. Германия начала войну и шла в первый период под лозунгом освобождения от гнета Версальского мира. Этот лозунг был популярен, встречал поддержку и сочувствие всех обиженных Версалем. Сейчас обстановка изменилась. Сейчас германская армия идет с другими лозунгами. Она сменила лозунги освобождения от Версаля на захватнические…
…Поскольку германская армия ведет войну под лозунгом покорения других стран, подчинения других народов Германии, такая перемена лозунга не приведет к победе.
С точки зрения военной, в германской армии ничего особенного нет и в танках, и в артиллерии, и в авиации. Значительная часть германской армии теряет свой пыл, имевшийся в начале войны. Кроме того, в германской армии появилось хвастовство, самодовольство, зазнайство. Военная мысль Германии не идет вперед, военная техника отстает не только от нашей, но Германию в отношении авиации начинает обгонять Америка…»
Ось так бачив сам Сталін ситуацію за півтора місяця до початку війни! Він знав, що казав! Жодних натяків на стару техніку. Він чітко ставить оснащення РСЧА на перше місце у світі, якщо дорікає Німеччині за відставання не лише від СРСР, а й від Америки. Жодних тривог і за кількістю військ. Вже тоді СРСР мав 300 дивізій проти 200 німецьких та союзних дивізій у німецькій армії вторгнення! Шкода, він тут не назвав кількість танків і літаків, але й так відомо, що чисельна перевага СРСР була просто жахливою!
І останнє. Щоб поставити крапку на «миролюбстві» та «обороні» СРСР, просто звернімося до слів Сталіна, якими він обірвав тост військового, що міркував про оборону:
«Разрешите внести поправку. Мирная политика обеспечивала мир нашей стране. Мирная политика – дело хорошее. Мы до поры, до времени проводили линию на оборону – до тех пор, пока не перевооружили нашу армию, не снабдили армию современными средствами борьбы. А теперь, когда мы нашу армию реконструировали, насытили техникой для современного боя, когда мы стали сильны – теперь надо перейти от обороны к наступлению.
Проводя оборону нашей страны, мы обязаны действовать наступательным образом. От обороны перейти к военной политике наступательных действий. Нам необходимо перестроить наше воспитание, нашу пропаганду, агитацию, нашу печать в наступательном духе. Красная Армия есть современная армия, а современная армия – армия наступательная».
Тобто Сталін сам заявив, що армія переозброєна, механізована та численна. Армія готова до наступальної війни і воюватиме землі противника. Противник – слабка, відстала і зажерта армія Німеччини. Це особисто говорив Сталін. Проте вата вірить у Божу росу, тож це – до лікаря. Охочі покопатися в архівах знайдуть текст цього заходу за реквізитами: РЦХИДНИ [Российский центр хранения и изучения документов новейшей истории. – Прим. перекл.]. Фонд 558, опис 1, справа 3808, аркуші 1–12.
“23 вересня 1939 року – підписано Договір про ненапад між Німеччиною та Радянським Союзом”
Виправте, будь ласка, – серпня.
Дякую, дуже цікаве дслидження!
Але участь СРСР в Другій світовій віні почалася не 17 вересня 1939 року, а 1 вересня з надання послуг Люфтваффе в радіонавігації. Цікаво, що у німців радіокомпас був на всіх задіяних в віні літаках, а дуже підготовлена до віни РСЧА не мала радіокомпасу на жодному бойвому літаку. Єдиний літак в СРСР мав цей пристрій – Ли-2 (в дівоцтві Дуглас DC-47). І це вилилося в дуже велику проблему.
В РСЧА дійсно було багато найновшої технікі, але в мехкорпусах, наприклад, Т-34 і КВ1/2 зберегалися окремо як секретна (для майбутніх екіпажив) зброя. Приблизно така сама ситуація була з літаками. Як відомо, майбутній радянській ас Покришкін першу перемогу в повітряному бою збив радянській бомбардувальнік СБ. Чому? Бо до нього не було доведено інформацію про існування такого літака. Так СРСР підготувався до війни.
Також дуже цікава інформація про допомогу СРСР Германії в захопленні Норвегії.
“(в дівоцтві Дуглас DC-47)”
DC-3
С-47 (військовий варіант DC-3) First flight – 23 December 1941
Лі-2 не мав радіокомпасу до початку війни і можливо отримав його тільки після закінчення війни.
Перша повітряна перемога Покришкіна – радянський ближній бомбардувальник Су-2 (він же ББ-1), машина на цей момент ще нечисленна. Проте слід відзначити, що з розпізнаванням літаків сталінські соколи мали проблеми до кінця війни.
> Як можна кричати: «Я загасив пожежу!» – якщо перед цим ти ж сам облив усе гасом і кинув туди сірник?
Кацапи святкують не перемогу над кимось, хто були не праві, а факт того, що змогли окупувати більше, ніж їхня попередня імперія, без жодних аспектів того, чи були вони самі при цьому праві. Це ж кацапи: вони брешуть, коли відкривають рота.