За поребриком (Частина 4)

Будучи економістом, він чудово розуміє, що ті гроші, які йдуть на контракт, рівносильні закупівлі ексклюзивного м’яса, а його споживчі якості виявляються набагато нижчими за очікування і, по суті, взагалі не варті витрачених грошей. В результаті, є ось така думка:

«Про «низьку бойову якість» багатьох нових військових-контрактників у Міноборони заявляли не раз. Але зараз, за словами наших джерел у міністерстві, ситуація стала настільки складною, що в неї змушений втрутитися особисто Андрій Білоусов…»

Тут слід зауважити, що в коментарях немає конкретних характеристик щодо якості, які застосовуються до того ж стейка, наприклад, зате один із вищих чинів військового відомства, який, очевидно, непогано розбирається в тому, як правильно і зі смаком випити та закусити, повідомляє таке:

«Андрій Ремович доручив серйозно посилити відбір тих, хто йде на СВО за контрактом. І жорстко відсіювати громадян, які в надії на швидке завершення бойових дій сподіваються потрапити в армію, заробити грошей і не воювати. Воювати доведеться!»

А інший видав деякі параметри, які й зовсім обвалюють нісенітницю, яку вони розповідають про свої втрати. Просто нагадаємо про те, що прутін мамою присягнувся не направляти на лінію фронту строковиків, і це означає, що там воюють виключно контрактники. Щоправда, вже задокументовано низку випадків, коли строковики таки опинялися на передовій і поповнювали собою статистику за графами «Вантаж-200/300», а також потрапляли в полон, але масовим це явище назвати не можна.

Крім того, ми вже не раз чули від самих лаптів про те, що штурмовики там живуть 2-3 тижні і йдуть на субпродукти або в полон, а тут йдеться про контрактників взагалі, не лише про штурмовиків. А це означає, що він таки вибовкав дані, які циркулюють усередині міністерства і є усередненими показниками, що характеризують обсяг та динаміку втрат. Загалом, сказав він таке:

«Міністр був шокований» статистикою, яка стосується контрактників на фронті: «Усі цифри не розкрию, це секретна інформація. Але можу сказати, що в середньому контрактник на фронті живе 2,5–4 місяці. Потім смерть чи тяжке поранення, після якого він уже не боєць. Причини такої гнітючої статистики – низька якість особового складу, проблеми з мотивацією. І з цим треба щось робити…» Джерело зазначило, що заходи боротьби з цією негативною тенденцією вже розроблені. І закликав йти на контракт «тільки тих, хто справді хоче воювати. Або хоча б розуміє, що воювати доведеться у будь-якому випадку».

Таким чином, чоботи з лампасами зараз дійшли висновку, що якщо крім м’ясних штурмів у них не буде жодних варіантів ведення бойових дій, то в такому разі треба звернутися до тих самих параметрів, які були наведені у вказаній вище таблиці. Плюс ступінь прожарювання та інші, вже дрібні деталі. Воно й зрозуміло, адже вони тепер дивляться на проблему очима менегерів і помічають явну невідповідність співвідношення ціна/якість.

Але тут є момент уже досить неприємний. Наприкінці минулого тижня західні аналітики вказали на те, що за широкомасштабну фазу війни лапті вже втратили понад відсоток усього чоловічого населення курника. А це означає, що досягти потрібного рівня «мармуровості» буде зовсім непросто.