Авторка перекладу: Світлана
Уже давно помічено, що прутін завжди почувається впевнено, коли комусь погрожує. Роль прохача дається йому не дуже добре, а виглядає він при цьому по-дурному. Щоправда, така роль йому випадає нечасто, і важко собі уявити, що він наважився б заправити нестямну антологію про Рюрика тому ж Сі Цзіньпіну чи індійському Моді. Це таку маячню він завантажує у вуха сонному Донні або його посланцям, а в інших випадках, де він відчуває своє пасивне становище, фюрер намагається грати роль простакуватого недоумка і тому розповідає про те, як він у Пекіні попросив ще один шматочок качки по-пекінськи, або щось у цьому стилі. Ну, а здебільшого він використовує мову погроз, і якщо подивитися, як іноді виглядає їхня преса, то там можуть підряд іти статті про те, кому він погрожував:
Це не найбільш яскравий приклад із можливих, бо доводилося бачити поспіль по чотири-п’ять пунктів, а цей просто вдалося знайти найпершим, щоб навести як ілюстрацію. Загалом за 25 років свого правління саме такий стиль він опанував найрішучішим чином і намагається з цієї ролі не виходити. Але іноді його погрози мають незвичний і дуже специфічний характер. Ні, тут ідеться не про диво-торпеду чи нестерпно страшну ракету, а про нього самого. Так, якийсь час тому він заявив, що має намір пересаджувати собі органи й жити вічно. Можна не сумніватися в тому, який перший орган він планує собі пересадити, причому максимально можливих габаритів, і головне, щоб він не перевищив його зросту. Хоча й довгі копита він теж може пересадити, але почне з іншого.
А що там він буде пересаджувати і де братиме ці самі органи – інше питання, але тут важлива сама концепція. Як би він не хрестився і не палив свічки, але самі такі заяви прямо суперечать християнським догматам, і за такі промови його мали б виключити з чату, бо Христос не прагнув жити вічно, а тим більше – за рахунок чужих органів. А тут – он воно як, має намір вічно жити, і все тут.
Звісно, бажано не сполохати пацієнта, адже будь-яку пересадку органів роблять під загальним наркозом, і тут вже є варіанти. А якщо пересадки практикувати раз на тиждень чи місяць, то таких варіантів стає так багато, що краще його не відмовляти від таких намірів. І це якщо не враховувати певних природних процесів, що призведуть до гучної музики та білих тапок. Утім, погрозу було озвучено, і вона і пішла різними колами курника. І ось на цю тему з’явився досить цікавий текст просто в самому центрі вигрібухи. Виглядає він так:
«У церкві зробили дивну заяву про смертність путіна та почали обговорювати, як зображувати президента на іконах. Джерело, близьке до патріарха Кіріла, заявило про плани канонізувати владіміра путіна після його смерті… »
Погодьмося, навіть такий шматочок тексту дуже інтригує. А цікаве тут те, що три місяці тому, коли спливла ця тема і сам цар підтвердив справжність цих погроз, попи взагалі ніяк на це не відреагували, а тепер почалися такі розмови в строю. Причому в цьому проміжку часу попи ще й вимагали від населення, щоб воно не менше семи разів на день молилося за здоров’я фюрера, і не абияк, а як годиться, до дірок у підлозі та рогів на лобі. З іншого боку, вони зараз вирішують питання про церковний податок з усього населення курника, і тут не доводиться розмінюватися на дрібниці.
(Далі буде)
Одним словом “Геронтостратег”!