Не будіть сплячого ведмедя

Уперше опубліковано: 28.09.2015

Авторка перекладу: Світлана

Учорашні маневри громадянина Чуркіна та сьогоднішні – громадянина путіна (на сесії Генеральної асамблеї ООН. – Прим. перекл.) торкнулися глибинної, споконвічної теми «русского міра». Однією з головних ознак цього захворювання пацієнти називають православ’я, але, як і багато в чому іншому, вони помиляються. Православ’я взято як театральну маску, і нічого більше. Самі попи, а також їхня паства в житті не дотримувалися і не дотримуються головних заповідей їхньої релігії, а багато хто навіть не знає, що сама релігія розвивалася в одному богообраному народі, і для цього народу було висловлено всі ті промови, які потім записали в книжки. Цей народ ніколи не називався російським, і, до речі, він так і не прийняв християнську надбудову над базовим вченням. Тобто іудейська релігія, де все робилося і говорилося іудеями і для іудеїв, раптом стала споконвічно російською.

Однак із ними завжди так було. Суворість російських законів завжди розмивалася їх тотальним невиконанням. З релігією – те ж саме, зараз я поясню, в чому справа. Християнство передбачає, що божественна сутність – певний пастух, який пасе своїх овець, або пастир. Відповідно, християни можуть бути лише вівцями й ні ким іншим. Якщо хтось асоціює себе з орлом, то як із пастирем? Пастух орлів не пасе! А тим більше якщо у такого орла виявиться дві пики і, можливо, по два інші непарні органи. Мало того, такі асоціації відкидають релігійну самоідентифікацію далеко назад, у епоху ранніх вірувань, коли монотеїзмом ще й не пахло! Це ранні анімалістичні традиції, коли люди поклонялися якійсь тварині та вважали її своїм предком.

У росіян це проглядається часто-густо. Що характерно, з двоголовою куркою вони себе не зіставляють, а вважають, що в душі у них сидить грізний і страшний ведмідь. Це знайшло масу проявів як і побуті, так і в образотворчому мистецтві та літературі. Навіть футуристи, письменники і художники, малюють хвацького росіянина з «Калашниковим» у руках, у вушанці й ватнику, верхи на ведмеді, що ричить. Але справа в тому, що такі масові асоціації запускають певний психологічний тригер, який піднімає з глибин свідомості звички саме такої тварини.

Ті, хто міг спокійно спостерігати російських туристів на пляжах і в готельних ресторанах Єгипту й Туреччини, знають, що таке росіянин. Він веде себе не як гомо сапієнс, а як буйний, шкодливий звір. Він прагне все вижерти й випити, причому робить це до такого стану, доки очі не лізуть на лоба. Після чого він починає по-ведмежому пустувати. Причому він вважає це веселим і дотепним, але інші туристи, побачивши це лише раз, намагаються більше з росіянами не зустрічатися під жодним приводом!

У природі ведмідь – велика, хижа і часто – агресивна тварина. Це ми також спостерігаємо просто зараз. Але дедалі частіше проявляється ще один феномен, який, на перший погляд, не можна віднести до звичок ведмедя. Так здається лише на перший і не дуже уважний погляд. Насправді – все у тренді.

Згадаймо нещодавній чемпіонат світу з хокею, коли збірна рф пішла з церемонії нагородження. Тоді було багато пояснень того, що сталося, але жодне з них не виявилося достатнім. Учора, під час промови в ООН президента Порошенка, із зали засідань кулею вискочив посол рф в ООН, такий собі Чуркін. Сьогодні путін запізнився на час свого виступу в ООН без належного пояснення, і тут треба зупинитися докладніше.

Путін – альфа-самець російського стада. Через те що вони вважають себе ведмедями, то він – альфа-ведмідь. І ось цей самець ніколи і нікуди не потрапляє вчасно. Коли він працював носієм у Собчака, нічого такого не спостерігалося. Вова як вкопаний стояв з портфелем, плащем чи парасолькою шефа, миттєво подавав газету чи чашечку кави, тобто працював як годинник. Потім він став альфа-ведмедем, і почалися запізнення на будь-який захід.

Перед нами якась загальнонаціональна хвороба, суть якої полягає в тому, що росіянам важко перебувати в той час і в тому місці, де їм просто кров із носа треба бути! Особливо це виявилося в поведінці путіна. Проте факт залишається фактом і легко пояснюється особливостями характеру ведмедя. Справа в тому, що цей величезний звір – вкрай вразливий. Від переляку чи переживань у нього починається найстрашніший розлад шлунка, з усіма відповідними наслідками. Ведмідь – просто звір, і напад страху, що його накрив, не викликає потреби в усамітненому місці. Росіянин, при всіх його вадах і бажанні бути схожим на ведмедя, – все ж таки людина, і якщо трапиться з ним така оказія – шукатиме відлюдної місцини. Це одразу пояснює, куди ринулися російські хокеїсти і посол Чуркін. Але в них це трапляється не дуже часто, на відміну від путіна, адже у альфа-президента значно більше турбот і страхів. Це ж не жарти – він особисто протистоїть усьому Заходу! Воно, звісно, можна «Іскандерами» помахати чи ядерним попелом, але це на людях, а коли він залишається сам, то страх підкочує такий, що з усамітненого місця путін не може вибратися годинами. І це зрозуміло, бо мій старшина резонно зауважував, що краще все зробити перед боєм, ніж обробитися в бою.

Тож коли російський ведмідь запізнюється або несподівано ретирується, не звертайте уваги: його скрутила «ведмежа хвороба», і хай вона його прикручує у відлюдному місці, а не на очах у враженої публіки. А ще краще – не будіть ведмедя взагалі, бо прибирати за ним не вистачить жодних лопат!