Злегка Білий дім (Частина 1)

Авторка перекладу: Світлана

Після чергового вояжу його ріелтора-перемовника Віткоффа до москви на Додіка знову напав напад словесної діареї. Він розповів про те, що візит був чудовим, але користі від нього немає тому, що якби Сонний Джо не вкрав у нього перемогу на виборах, війни взагалі не було б. І частково він має рацію. Адже наскільки відомо, Віткоффа і Трампового зятя Кушнера посланець прутіна Дмітрієв за власний рахунок погодував у ресторані, а це – економія бюджету, як не крути. Інша справа, що всім давно відомо про те, що хто дівчину годує, той її і танцює, а Віткофф після аудієнції у прутіна мав такий затанцьований вигляд, що обід на ньому точно відіграли.

Але зрозуміло, що особисті друзі та протеже Трумпа не можуть вести переговори чи робити ще щось не чудово. Та й сам він – красень хоч куди. В будь-якому разі, зараз у його команді люди, згуртовані однією і головною для Додіка якістю – вони всі його вилизують до блиску. За це їм прощається дрімуче невігластво, некомпетентність та відверта рукожопість, яка незмінно призводить до негативних наслідків. Але головне – вони навіть слова не скажуть найкращому президентові впоперек його волі чи його промовам.

І справді, у відповідь на його останні промови просто не було кому нагадати про те, що під час його першої каденції росія вже окупувала частину території України і війна вже була в наявності, але він палець об палець не вдарив для того, щоб осадити агресора. Ба більше, він пускав бульбашки з носа після зустрічі з прутіним у Гельсінкі, а винен у нього Джо, який на той момент не мав до Білого дому взагалі жодного стосунку.

Але бог із нею, з цією темою. Йому ніхто не шепнув на вухо іншу істину, яка б до нього точно дійшла. Вона полягає в тому, що якби Джо не «вкрав» у нього виборів 2020 року, то майже рік тому його каденція добігла б кінця і зараз би він не сидів в Овальному кабінеті і не поров свою безпросвітну маячню. Але таких персонажів там просто немає як явища, і тому Додік поре її для свого задоволення. І між іншим, спить на офіційних заходах він уже набагато більше, ніж Джо, а його маячня переплюнула за своєю упоротістю те, що іноді справді видавав Байден.

Воно і зрозуміло, адже розуміючи особливості свого похилого віку, Байден все ж таки довіряв своїм спічрайтерам готувати його промови. Тому й ляпів було менше, а Додік насолоджується прямою мовою, і тому його когнітивні здібності стають очевидними для всіх, у кого вистачає нервів і терпіння слухати ці потоки свідомості. Але оточивши себе дурнями, Додік усе ж таки приречений на неприємності і нервування просто тому, що дурням властиво нести дурниці. А якщо це заохочується на самому верху, то можна не сумніватися в тому, що дурниць буде багато і самі вони набудуть таких форм, яких ніхто навіть не уявляв у кошмарному сні.

І якщо йому все сходить з рук, адже він отримав мандат від американського народу, який хотів змінити Байдена і замість нього отримати молодого, енергійного, розумного і справедливого президента, то їх усіх призначив Додік. Тож якщо у першому випадку запитання про те, що це ними править, американці повинні ставити собі, то відверті ідіоти, якими Трумп наповнив найвищі ешелони влади, – його багаж. Хоча зрозуміло, що з тим форматом Конгресу, який собі обрав той самий мудрий народ, із нього самого ніхто й нічого не зможе спитати, проте нерви може бути пошматовано в мотлох. Адже преса загалом обходить його своєю отрутою і жорсткою критикою просто через особливості його похилого віку, але безумовно витрачатиме ці запаси на його ставлеників.

(Далі буде)