Такі висновки повертають мене в дебати двадцятирічної давності, коли довелося спілкуватися з зажертим лаптем, який розповідав про те, що Україна – жебрацька країна порівняно з ними. Тоді ще не можна було наводити аргументи у стилі «фейсом об тейбл», і тому я запропонував йому подивитися на велич з іншого боку. Україна купує нафту й газ і отже – витрачає на це гроші. Росія – добуває і те, й інше, а отже – заробляє на цьому. А якщо уявити, що завтра росія, як і Україна, буде змушена імпортувати і нафту, і газ, де вона опиниться в такому разі? Відповідь була феноменальною. Опонент сказав, що такого ніколи не буде, а тому й припускати подібне він не стане.
І ось просто зараз, нехай і частково, але ця ситуація вже програлася. Раніше лапті експортували не лише сиру нафту, а й нафтопродукти, і ось зараз уникнути дефіциту пального їм вдається, тільки почавши купувати нафтопродукти, той же бензин, за кордоном, у Білорусії, Китаї, Південній Кореї та Сінгапурі. Тобто вони почали витрачати гроші там, де ще нещодавно їх заробляли. Тож, як казав засновник сучасної французької кухні Марі Антуан Карем: «Не плутайте божий дар із яєшнею!»
Наші військові завдають ударів, що вже калічать їхню нафтову інфраструктуру, а це означає, що в цілій низці ключових активів збитків завдано таких, що їх відшкодування займе вже дуже великий час, якщо взагалі це підлягає відновленню. Відповідно, сама галузь та її провідні компанії демонструють позитивну для нас динаміку – валяться в яму. Про становище «Лукойлу» ми вже писали докладно й кілька разів, а ось що сьогодні у них пишуть про «Роснєфть»:
«Чистий прибуток «Роснєфті» за підсумками січня-вересня 2025 року скоротився на 70%, повідомила компанія… За 9 місяців «Роснєфть» заробила 277 млрд рублів проти 926 млрд за той самий період роком раніше. Виторг найбільшої нафтової компанії росії впав на 18%, до 6,28 трлн рублів, а показник EBITDA (прибуток до податків, відсотків та амортизації) – на 29%, до 1,64 трлн рублів. Падіння прибутку «Роснєфті» прискорюється: у першому кварталі вона заробила 170 млрд рублів, у другому – 74 млрд, а у третьому – лише 32 млрд, що на 80% нижче, ніж у липні–вересні минулого року».
Ідеться про «першу трубу» курника та про основне джерело надходження доходів, які наповнювали його всі ці 25+ років правління прутіна. А нині тенденція очевидна. Головна нафтова компанія ще не увійшла у стадію «негативного зростання», але відчайдушно прямує саме до такого стану справ. Самі вони коментують подібну ситуацію таким чином:
«Причинами стали низькі ціни на російську нафту, зростання дисконту російської нафти до еталонних закордонних сортів, нові санкції проти танкерного флоту та частково – зміцнення рубля».
Воно й зрозуміло, адже якщо прямо сказати про те, що Україна запровадила свої фізичні санкції на російську нафту, то можна отримати собі «п’ятірочку» мордовських таборів і посміхатися життю вже з місць не таких віддалених. І це – не фігура слова, бо тут простежується дуже простий логічний ланцюжок. Якщо прямо вказати на збитки, яких зазнає переробка нафти та її експорт від ударів українських дронів і ракет, то одразу постане запитання про те, як таке могло статися? Відповідь на це запитання не може бути в того ж глави «Роснєфті» Сєчіна, вона – у царя, а йому такі запитання ставити не можна, бо це загрожує зазначеними вище наслідками.
Адже наші військові тільки зловили свою гру і дісталися експортних терміналів і танкерів. Далі буде.
Дуже гарний перехід ві “Київ за три дні” до радощив від “захоплення” неіснуючого населеного пункту, від “всі у нас в руках” до проблем зі збутом нафти. Так тримати!