Уперше опубліковано: 30.07.2015
Авторка перекладу: Світлана
Нинішні росіяни – унікальний народ. Незважаючи на походження по крові, всі вони мічені єдиним тавром. Більше ніхто й ніколи не намагався сьогодні зліпити своє вчора, вбиваючи своє завтра.
Власне, те, що ми зараз називаємо росією, народилося на території московії, князівства московського, яке було невід’ємною частиною Великої Орди. Всі князівські чи боярські роди прийняли владу окупанта і з радістю виконували роль слуг великих ханів. Згодом, коли Орда почала розвалюватися, її центр перемістився у Крим, а московія стала васальною територією, але з перспективою зростання. До 1700 року московські князі регулярно платили данину кримському хану.
Проте паралельно московія розширювала свої території. Причому це розширення було зумовлено тими параметрами, які були у Орди. Грубо кажучи, йшло відновлення Орди. Десь на Заході вже почалася епоха Відродження, пора Великих відкриттів, народилася промисловість і відновлювалася наука, а московія прагнула відновити Орду, але під своїми прапорами. Потім прийшов цар Петро і почав розвертати московію на Захід. Зробити це було дуже важко. Наполовину мусульманська, ординська держава дуже неохоче розвертала своє тіло до Європи. Але процес пішов.
Ясно, що показувати Європі кровожерливу сутність московії Петро не наважився і задумав провести ребрендинг. Він вирішив показати, що коріння його царства знаходиться у Візантії, тобто в Римській імперії, саме там, де й коріння всіх європейських монархій. Для цього йому потрібно було мати з’єднувальну ланку – Київ – та відповідну назву – Русь. Руссю московія стала лише у 1721 році за найвищим указом Петра. У цей час розпочався процес боротьби за інше минуле – слов’янське, руське. Петро взявся будувати Третій Рим, тобто відновлювати минуле.
Учорашні найшляхетніші роди Золотої Орди, що становили кістяк вчорашньої московії і з гордістю носили свої ординські прізвища, стали терміново перелицьовуватися під поточні тенденції, тобто стрімко «русіти». І ось нащадки ординських вельмож стали російськими (споконвічними) дворянами. Їхній неповний список просто вражає уяву!
Юшкови, Суворови, Апраксіни (від Салахміра), Давидови, Юсупови, Аракчєєви, Голєніщеви-Кутузови, Бібікови, Чірікови. Чірікови, наприклад, вийшли з роду хана Берке, брата Батия. Поліванови, Кочубеї, Козакови, Копилови, Аксакови (аксак означає «кульгавий»), Мусіни-Пушкіни, Огаркови (першим із Золотої Орди прийшов у 1397 році Лев Огар, «мужчина роста великого и воин храбрый»). Баранови… В їхньому родоводі записано так: «Предок рода Барановых мурза Ждан, по прозвищу Баран, а по крещению названный Даниилом, приехал в 1430 году из Крыма». Караулови, Огарьови, Ахматови, Бакаєви, Гоголь, Бердяєви, Тургенєви… «Предок рода Тургеневых, мурза Лев Турген, а по крещению названный Иоанном, выехал к Великому князю Василию Иоанновичу из Золотой Орды…» Цей рід належав до аристократичного ординського тухуму, як і рід Огарьових (їхній російський родоначальник – «мурза честным именем Кутламамет, по прозвищу Огарь»). Карамзіни (від Кара-мурзи, кримця), Алмазови (від Алмази, у хрещенні названого Єріфєєм, приїхав він з Орди у 1638 році), Урусови, Тухачевські (їхнім родоначальником у Росії був Індріс, виходець із Золотої Орди), Кожевнікови (походять від мурзи Кожая, з 1509 року на Русі), Бикови, Ієвлєви, Кобякови, Шубіни, Танєєви, Шукліни, Тімірязєви (був такий Ібрагім Тімірязєв, який приїхав на Русь у 1408 році із Золотої Орди). Чаадаєви, Тараканови… А продовжувати доведеться довго. Десяткам так званих «російських родів» початок поклали татари. Але всі вони будували втрачену Русь.
І ось після цього перелицювання та міграції на «руську» канву Карамзін (див. вище) клепає свою знамениту історію.
Що характерно – всю свою 300-річну історію новостворена Русь намагалася дістати з шафи два запорошені трупи – відновлення кордону Орди і захоплення Константинополя, за що й мала неприємності. Після революції вже більшовицька росія з морем крові намагалася відновити російську імперію, а після краху совка рф намагається відновити СРСР.
Причому з людьми відбувалися вже звичні метаморфози. Від окопника Жукова, що присягнув на вірність цареві та вітчизні, до дворян типу Міхалкових за комуністів усі стали комуністами, наплювали на нещодавнє минуле і розтоптали його, коли ж комуна впала, князі та графи стали лізти з усіх підворіттів, як таргани зі смітника! Ті ж Міхалкови, записні лакеї більшовиків, тепер стали стовповими дворянами і розповідають про принади кріпосного права!
У зв’язку з цим зроблю прогноз. За кілька років від цього вертепу під абревіатурою рф не залишиться нічого. А вчорашні «еліти» будуть розкопувати українське коріння та відхрещуватися від зв’язків із сьогоднішньою верхівкою. Як раніше вони прикручували до своїх прізвищ «ов», щоб обрусіти, потім вони робитимуть те саме, але із закінченням «ко» або «чук», щоб зукраїнитися. Але такі прізвища, як путін, Чуркін або Лавров, – нічого вже не врятує.
А скільки шмарклів і закликів єднатися буде… Гадаю, першими почнуть “хароші руські”.
Не пам’ятаю яке прізвище мами того самого пєтькі довгого, але мало того, що близькі родичі Гиреєв, ще й чінгізіди.
А!
Наришкіни.
Наче згадав.
Не Русь- росія. Виправте по тексту.
” Потім прийшов цар Петро і почав розвертати московію на Захід.”-особливого розвороту не було. Була спроба індустралізації догоняючого типу. в політичному плані московія залишалася азіатською деспотією.
Народ, не знающий своего прошлого, не имеет будущего. Как видим, народ не желающей знать свое прошлое, пока имеет настоящее. Но постепенно прошлое и настоящее начинают иметь этот народ.
ГОЛОВНИЙ МІФ ПРО РУССКІЙ МІР https://www.youtube.com/watch?v=t4XYPHKnpQA