Про нейтралізацію бойових попів рф (Частина 2)

Імовірно, все було саме так, як було описано в записці Карпова, невеликий уривок її ми наведемо у вигляді цитати:

«СЕКРЕТНО

4.09.43 г. я был вызван к товарищу Сталину, где мне были заданы следующие вопросы:

а) что из себя представляет митрополит Сергий (возраст, физическое состояние, его авторитет в церкви, его отношение к властям);

б) краткая характеристика митрополитов Алексия и Николая;

в) когда и как был избран в патриархи Тихон;

г) какие связи Русская православная церковь имеет с заграницей;

д) кто являются патриархами Вселенским, Иерусалимским и другими;

е) что я знаю о руководстве православных церквей Болгарии, Югославии, Румынии;

ж) в каких материальных условиях находятся сейчас митрополиты Сергий, Алексий и Николай;

з) количество приходов православной церкви в СССР и количество епископата.

После того, когда мною были даны ответы на вышеуказанные вопросы, мне было задано три вопроса личного порядка:

а) русский ли я;

б) с какого года в партии;

в) какое образование имею и почему знаком с церковными вопросами.

После этого т. Сталин сказал:

– Нужно создать специальный орган, который бы осуществлял связь с руководством церкви. Какие у вас есть предложения?

Оговорившись, что к этому вопросу не совсем готов, я внес предложение организовать при Верховном Совете СССР отдел по делам культов и исходил при этом из факта существования при ВЦИКе постоянно действующей Комиссии по делам культов.

Тов. Сталин, поправив меня, сказал, что организовывать комиссию или отдел по делам культов при Верховном Совете Союза ССР не следует, что речь идет об организации специального органа при Правительстве Союза и речь может идти об образовании или комитета, или совета. Спросил мое мнение.

Когда я сказал, что затрудняюсь ответить на этот вопрос, т. Сталин, несколько подумав, сказал:

1) надо организовать при Правительстве Союза, т. е. при Совнаркоме, Совет, который назовем Советом по делам Русской православной церкви;

2) на Совет будет возложено осуществление связей между Правительством Союза и патриархом;

3) Совет самостоятельных решений не принимает, докладывает и получает указания от Правительства.

После этого т. Сталин обменялся мнениями с тт. Маленковым, Берия по вопросу, следует ли принимать ему митрополитов Сергия, Алексия, Николая, а также спросил меня, как я смотрю на то, что Правительство примет их.

Все трое сказали, что они считают это положительным фактом.

После этого тут же, на даче т. Сталина, я получил указание позвонить митрополиту Сергию и от имени Правительства передать следующее: «Говорит с Вами представитель Совнаркома Союза. Правительство имеет желание принять Вас, а также митрополитов Алексия и Николая, выслушать Ваши нужды и разрешить имеющиеся у Вас вопросы. Правительство может Вас принять или сегодня же, через час-полтора, или если это время Вам не подходит, то прием может быть организован завтра (в воскресенье) или в любой день последующей недели».

Тут же в присутствии т. Сталина, созвонившись с Сергием и отрекомендовавшись представителем Совнаркома, я передал вышеуказанное и попросил обменяться мнениями с митрополитами Алексием и Николаем, если они находятся в данное время у митрополита Сергия.

После этого доложил т. Сталину, что митрополиты Сергий, Алексий и Николай благодарят за такое внимание со стороны Правительства и хотели бы, чтобы их приняли сегодня.

Двумя часами позднее митрополиты Сергий, Алексий и Николай прибыли в Кремль, где были приняты т. Сталиным в кабинете Председателя Совнаркома Союза ССР. На приеме присутствовали т. Молотов и я.

Беседа т. Сталина с митрополитами продолжалась 1 час 55 минут…»

Для нас цей факт цікавий лише двома наслідками, які безумовно мала ця зустріч. Перший: саме тоді й було створено московський патріархат і затверджено титул чи сан глави цієї організації «патріарх всія русі». До цього моменту назва була іншою – «патріарх росії». Сталін схвалив таку назву, і відтоді з’явилася та сама назва церковної посади, якою зараз користується Гундяєв. Другий: разом із трьома ієрархами було визначено формат взаємодії з владою. Комунікація мала здійснюватися через комісію у справах релігії, яку було відразу сформовано, і очолив її цей самий полковник ГБ Карпов. Йому було доручено курирувати церкву від уряду й забезпечувати життєдіяльність усієї церкви. Відтоді церква перейшла під крило п’ятого головного управління держбезпеки, і поступово вона стала укомплектованою або кадровими конторськими, або негласними помічниками КДБ – агентами.

Ось цю чудову структуру тепер повністю розконсервовано, і під час війни вона працює чітко за старими конторськими інструкціями, надаючи противникові потрібну інформацію, ведучи постійну диверсійну війну, і, крім того, надає свої стіни для зберігання різних вантажів, необхідних для роботи активної агентури або приїжджих терористів. Не здивуюся, якщо ті відомі теракти, які були на слуху публіки, виконано зброєю та боєприпасами, взятими з церков МП.

А тепер там збираються бойовики, які щось готують напередодні отримання Україною Томосу про автокефалію. Через те що їх усіх одягли у футболки із загрозливими написами, масовка є демонстратором загрози й засобом відволікання уваги. Найімовірніше, справжні ударні групи нікому в очі не впадають, і вони справді можуть наробити багато лиха, але використання терористів під дахом церков МП – велика помилка москви. У результаті процес вигнання попів прискориться просто до нереальних темпів. І друге: не треба забувати про те, що будь-яка така агресивна акція може привести до воєнного стану із призупиненням виборів, призначених на весну 2019 року. Це означає, що Порох, Турчинов та інші незручні персони залишаться на своїх місцях, і десятки мільйонів, уже витрачених на Юлю та інших підгодованих діячів, гухнуть в унітаз. А воєнний стан означатиме передачу функцій влади військовим, яких ми щойно бачили на параді. У них вже точно рука не здригнеться в разі чого. Схоже на те, що Порох зараз демонструє відомий із бойовиків епізод на кшталт: «Ти тільки дай привід!» У будь-якому випадку, цей вузол вже настільки затягнуто, що його доведеться рубати.