Автор — Тимур Литовченко
Трішечки про київську топоніміку в розрізі історії…
Ідея написання цього матеріалу виникла, коли шановний Anti-Colorados в одному з нещодавніх матеріалів згадував, як у молоді роки під час проходження служби в лавах Радянської армії йому вдалося вирватися за межі його військової частини. Все це відбувалося в одній з балтійських країн (наскільки я розумію — в Литовській РСР, а конкретніше — ймовірно, чи то у Вільнюсі, чи то в Каунасі… точніше може сказати тільки він сам). Ну, то одним із суттєвих моментів цього матеріалу була топоніміка того населеного пункту, що раптом розкрила перед Anti-Colorados’ом живу історію того краю. Бо різні топоніми (вулиці, площі та ін.) носили імена князів — давніх правителів. І все це — в радянський час! Таке трепетне ставлення до власної історії дуже вразило юного радянського вояка, яким був на той час Anti-Colorados. Про це він і розповів на «Лінії Оборони».
Прочитавши це, я написав Anti-Colorados’у листа у приваті. Не стану цитувати наше листування — бо при живих авторах вважаю подібні речі неетичними. Однак якщо коротко, то я висловив жаль з того приводу, що шановний Anti-Colorados не потрапив тоді ж до Києва. Бо у нашому древньому місті в ті ж самі радянські часи спостерігалася аналогічна картина: на мапі міста можна було відшукати достатню кількість топонімів (вулиць, площ тощо), які носили імена князів — давніх правителів Русі! Причому наші київські князі були нічим не гіршими, ніж князі тієї балтійської країни, де проходив строкову службу шановний Anti-Colorados… Просто потрібно було бажання, щоб побачити ці топоніми на мапі Києва — от і все!
Щоправда, на відміну від описаного Anti-Colorados’ом балтійського міста, в Києві не всі історичні топоніми зосереджені в одному районі столиці. Але ж певна хаотичність засвідчує, що імена цим об’єктам топоніміки давали самі люди так, як Бог на душу покладе… Таким чином, досліджуючи топоніміку — ми немовби спостерігаємо за живою історією Русі-України.
Тому ми з шановним Anti-Colorados’ом домовилися, що на черговий день хрещення Русі (коли «руSSкій мір» вкотре здійме виття на тему «Кіевнаш») я зроблю невеличкий матеріал, в якому спробую бодай трішечки розкрити це питання. Ну, тоді дивіться нижче! Як ми і домовлялися, тут наведені лише «княжі» топоніми: назви міських географічних об’єктів — переважно вулиць, а також історичного парку і річки. Церкви, собори, монастирі, пам’ятники та історичні пам’ятки, а також київські пагорби я навмисно не чіпав.
Отже:
Київ (місто назване на честь легендарного старшого брата-засновника)
Вулиця Щекавицька (починається біля пагорба Щекавиці, названого на честь легендарного середнього брата-засновника міста)
Вулиця Хорива (починається біля пагорба Хоривиці, названого на честь легендарного молодшого брата-засновника міста)
Річка Либідь (названа на честь легендарної сестри-засновниці міста)
Парк Аскольдова Могила (названий на честь князя Аскольда)
Вулиця Олегівська (названа на честь князя Олега)
Вулиця Ігорівська (названа на честь князя Ігоря Рюриковича)
Вулиця Ольгінська (названа на честь княгині Ольги)
Вулиця Володимирська (названа на честь князя Володимира, протягом певного часу мала назву Короленківська — на честь відомого письменника)
Вулиця Володимиро-Либідська (в її назві одночасно сполучаються імена як Володимира, так і Либіді)
Вулиця Рогнідинська (названа на честь дружини князя Володимира — Рогніди)
Вулиця Ярославська (названа на честь князя Ярослава Мудрого)
Вулиця Ярославів Вал (виникла як дорога попід міським валом, насипаним за часів Ярослава Мудрого, протягом певного часу носила інші назви — Раковського, Ворошилова, Полупанова, а також Велика Підвальна)
Вулиця Борисоглібська (названа на честь колись зведеної тут, а в радянський час зруйнованої церкви Бориса і Гліба — князів, вбитих братом Святополком, і перших руських святих)
Завершити ж цей ілюстрований матеріал хотілося б курйозним випадком, який стався з моєю дружиною на одному з єгипетських курортів. Дізнавшись, що ми — українські письменники, до того ж працюємо в історичному жанрі, якась підпита росіянка причепилася до моєї дружини з проханням назвати столицю Київської Русі.
— Конечно же Киев! — відповіла дружина трохи розгублено.
— А вот и нет! Столицей Киевской Руси была Москва!!! — насмішкувато мовила росіянка. — Позор вам, что вы такой элементарщины не знаете! Эх вы-ы-ы, а еще исторические писатели…
Ясна річ, дружина розповіла тій дурепі все, що про неї думала. Розповіла настільки емоційно, що відпочивальниці з інших країн (німкені, польки та ін.) здивовано спитали, що сталося і в чім річ?! Коли їм нарешті вдалося розтлумачити оксюморон «Москва — столиця Київської Русі» (при всій кабінетності терміну «Київська Русь» — але припустимо на хвилинку), то регіт здійнявся на весь той єгипетський готель.
Ну, отож хотілось би попросити знавців топонімики Москви перерахувати, які тамтешні вулиці, провулки, площі та ін. названі на честь руських князів?! Насамперед, особисто мені на думку спадає тюрма «Владимирский централ» — але ж розташована вона не в Москві, а в російському Владімірі Великом!.. А ще я знайшов у Москві вулиці 1-ю, 2-ю та 3-ю «Владимирские» и «Ярославскую». А такі вулиці, як «Олеговская»?.. «Игоревская»?.. «Рогнединская»?.. Невже нема???
А між іншим, подібна різниця однозначно засвідчує, що столицею Русі-України був все ж таки Київ, а ніяка не Москва. Інакше б топоніміка столиці РФ виглядала би трохи по-іншому, чи не так?.. До речі, у світлі сказаного дуже органічно виглядають істерики деяких рашистських політиків на тему «бомбить Киев»: їм не шкода — бо Київ таки справді наш, а не їхній!..