База (Частина 1)

Авторка перекладу: Світлана

Учора довелося переглянути й перечитати безліч різних коментарів до поточних подій, і склалося враження, що якщо випустити на одну арену тих, кого називають «експертами» або чию думку тиражують навіть солідні ЗМІ, то, напевно, сталося б епічне побоїще. Це цілком імовірно, бо одне й те саме вони коментують по-різному і роблять прямо протилежні висновки з ідентичного обсягу інформації. Якщо підлаштування фактів до бажаного результату зазвичай називають натягуванням сови на глобус, то ця картина дуже нагадує розтягування сови… та й глобуса – теж.

Кожен може переконатися в цьому самостійно, просто почитавши новини за останні десять днів. Але, безумовно, за цей час найбільш медійно гучною подією, з огляду на її несподіванку і значущість, стала атака на Новоросійський порт. І тут виявилася певна особливість, яку можна помітити лише «з чистого аркуша», а саме – відстороненим поглядом, як це в мене вийшло з об’єктивних причин. Але спочатку просто ще раз коротко пройдімося по значущості цієї події.

Очевидно, що порт Новоросійська для ворога є набагато важливішим, ніж Севастополь. Ба більше, лапті усвідомили, що цінність Севастополя як військово-морської бази в рамках сучасної війни повністю втрачено. База була вигідним активом для війни вчорашнього чи навіть позавчорашнього дня, і навіть так – з великими застереженнями. Якщо відмотати історію приблизно на 200 років назад, то так чи інакше Севастополь був головним вузлом військової структури спочатку «імперії», а згодом – і совка, у Чорноморському регіоні, і жодного разу ця база не змогла не те що «робити погоду» в регіоні, а й навіть банально захистити саму себе.

Так, під час Кримської війни середини 19-го століття база провалила покладене на неї завдання. Вона не змогла забезпечити контроль над північною частиною Чорного моря, втратила флот і взагалі не змогла навіть захистити себе. Немає сумнівів у тому, що Севастополь захопили б союзники, якби росія не капітулювала раніше і не взяла на себе ганебні умови капітуляції. Нагадаємо: флот було затоплено товаришем Нахімовим, що називається, «своїм ходом». З кораблів зняли гармати, а екіпажі списали в піхоту, і вони, не маючи навичок сухопутної війни, просто пішли на м’ясо.

Але ганьба була в іншому. Імперія зобов’язалася не мати великого військового флоту і зрити всі берегові фортифікації в басейні Чорного моря. Союзникам не потрібні були території, тому вони нічого й не захоплювали, але провели повну демілітаризацію регіону. Тому трохи згодом лапті воювали на Балканах під чужим прапором, у режимі «их там нет». Згодом вони застосовували подібну тактику неодноразово, але це стало найяскравішим історичним прикладом підлої війни.

Перша світова війна теж показала повну імпотенцію заново відбудованого флоту і, відповідно, непотрібність Севастополя як вузла проєкції військової могутності. За весь час війни лапті не змогли похвалитися жодним військовим успіхом. Ну, а противник просто не ставив завдання захопити базу, та й нічим такі плани було підкріпити, бо в цій локації німці не мали сил і засобів для проведення подібних операцій. Друга світова війна покрила місто незмивною ганьбою, адже морячки показали весь набір боягузтва та підлості, який тільки можна уявити. Відповідно, німці захопили місто на радість місцевого населення, яке одразу перевзулося і стало співати гімни й кантати улюбленому товаришу Гітлеру. Втім, як це буває завжди.

(Далі буде)