Ще один момент, пов’язаний з атакою, здійсненою на танкери. Чим там закінчилася пожежа, як мінімум на одному з танкерів, поки невідомо, але зате відомо про те, що після такого удару страхові компанії, які й так перебувають під прицілом і дерли за обов’язкові страховки три шкури, тепер будуть дерти й четверту, оскільки сукупність ризиків, пов’язаних з експлуатацією суден фактично в зоні бойових дій, вимагатиме додаткових витрат саме на цей елемент бізнесу.
Плюс до того, тепер напевно поменшає кількість охочих попрацювати на таких от посудинах, які можуть зазнати повітряної атаки. Адже перевозять вони бензин, газ та інші легкозаймисті речовини. А чи їм не знати, що таке масштабний пожар у морі. Практика показує, що подібні ризики призводять до різкого подорожчання всього, що пов’язано з логістикою в районах, де ведуться бойові дії.
Просто згадаємо про те, що сталося з транспортними потоками в Червоному морі. Після того як хусити почали обстрілювати і захоплювати комерційні судна, у цей район вийшла флотилія бойових кораблів із різних країн для того, щоб проводити там конвоєм або власні судна, або судна союзників чи тих, чия логістика занадто важлива для країн, які вислали туди військові кораблі. Але тим не менш, вантажопотік практично обвалився і значна частина комерційних суден, пішла навколо Африки.
А сталося це тому, що страхові компанії настільки збільшили вартість страховок саме для суден, що йдуть у цю локацію, що похід навколо Африки виявився економічно більш доцільним. Зрозуміло, що порівнювати ситуацію в Червоному і Чорному морях прямо – не надто коректно, але тим не менш, ось цей удар по танкерах коштуватиме лаптям значних витрат на найближчу перспективу.
Але крім усього викладеного вище, цей звіт Генштабу цікавий ще й тим, чого в ньому не виявилося. Ще раз зазначимо, що сьогоднішній звіт містить дані винятково про атаку на нафтовий термінал у Туапсе. Але цієї ж ночі було завдано серію ударів по різних, зокрема й стратегічних, розподільчих електропідстанціях ворога. Сьогодні ми вже торкалися цієї теми і ближче до обіду, знаменитий дроновод і командувач добрими птахами Бровді-Мадяр, підтвердив успішні удари по цих активах, а до зведення Генштабу вони не увійшли.
Це говорить про те, що системне винесення саме підстанцій, що почалося приблизно місяць тому, вже рутинізувалося і оскільки такі удари не мають якоїсь особливо яскраві картинки, з величезним стовпом диму або ж полум’ям, помітним на відстані в кілька кілометрів, то про це вже вирішили й не повідомляти. Але насправді, винесення цих активів, не менш важливе ніж те, що ми бачимо під час атак НПЗ або нафтобаз, наприклад. Адже тут використовується той самий принцип, який ми докладно розбирали на прикладі атаки нафтового терміналу.
Як було сказано вище, роботу НПЗ можна забезпечити трьома різними способами:
- Позбавити завод поставок нафти, завдавши ударів по нафтопроводу.
- Безпосередній удар по ключових, технологічних установках уже на самому заводі.
- Можна позбавити завод, можливостей з відвантаження готової продукції.
Власне кажучи, будь-який із цих методів, що призводить до зупинки заводу, можна розглядати як вдалий, оскільки головне — кінцевий результат.
А тепер просто уявімо, що планомірне знищення підстанцій, може виявитися ось таким «рубильником», який може зупинити підприємства цілого регіону. Охочі можуть самостійно почитати повідомлення місцевої влади, де лапті пишуть про те, що електропостачання вдалося відновити, задіявши резервні потужності. Але річ у тім, що резерви у них вкрай обмежені, оскільки саме до таких втрат потужностей вони точно не готувалися, адже такої війни і таких ударів вони навіть не закладали в найпесимістичніші прогнози.
Тому, зараз вони використовують резерви, які мали задіюватися під час планових ремонтів. А такі ремонти мають доволі широкий крок, на відміну від частоти атак. Усе це до того, що просто зараз, такими ударами, стрімко виснажуються запаси ворога і щойно вони закінчаться — почнеться найцікавіше. І тоді, удари по НПЗ виявляться квіточками.
Одна з причин, по якій наша енергосистема тримається, це зупинка значної кількості промислових споживачів з початком повносмаштабки. Ми це пережили. А як викрутяться на мордорі? Що будуть зупиняти? Промисловість чи побутових споживачів разом з комуналкою? Плюс нам допомагає значна кількість країн, що виробляє обладнання для енергетики. Більшість обладнання для передачи електрики можна відносно швидко замінити, при умові що воно є в наявності. А запаси вже створили. Причому не тільки ми. За нас подбали. Ну і ми під’єднані до Європейських мереж (чудо, що встигли за кілька днів до початку війни, хоч десь зелень на все про…ла). Це теж додає стійкості. А от хто так допомагатиме московитам? Навіть за великі гроші? Також за ці роки значна частина бізнесу, комунальники та прості люди обзавелися різноманітними системами автономного живлення. Генераторами відповідної потужності забезпечені лікарні, школи, майже вся торгівля, водоканали та тепловики. Вже є значна кількість спеціалістів, що вміють їх обслуговувати. Зарядні станції стоять в офісах і навіть перукарнях. Мобільний зв’язок і інтернет має на вузлах та вежах безперебійники, що тримають багато годин. В більшості осель є різноманітні ліхтарики, акумуляторні лампи та павербанки. На газових котлах у багатьох стоять правильні безперебійники. Хоч і в більшості випадків безтолкові, але є у великій кількості пункти незламності. Ми готові і технічно і організаційно і морально до виживання в умовах блекауту протягом значного часу. А як русня? Де вони візьмуть стільки генераторів? Чим заправлятимуть, якщо навіть на транспорт вже не вистачає? В них тільки Крим має якийсь практичний досвід з цього приводу. І то давній. Ну і як неодноразово зауважував Автор, зима в їхніх широтах трохи прохолодніша і довша. Так що чекаємо на наступні “добрі і затишні” новини від Бровді. Тримаймось!
Не згоден з тим, що підключення до Євромережі “зєлєнь не про…бала”. Не треба їм зараховувати позитивні бали! Справа в тому, що цей процес досить довгий, його було почато ще за Порошенка. Підключення – це вже останній “акорд”! А зєлень навпаки, купляла ЕЕ в бульбохфюрера, а вони під’єднані до совкових мереж (рашка). “Зєлєнь про…бала” наслідки підключення до Євромережі, що вони не зможуть купувати ЕЕ ні в рашці, ні в білорашці. Ще й з Запорізькою АЕС проблеми у рашки – ніяк не можуть під’єднати до своїх мереж, а це не вся система, тільки одна станція! Не такий це й простий та швидкий процес!
На мій погляд змінилося ставлення до такіх ударів наших партнерів. Це дуже важливо! До того Україна отримала достатню кількість далекобійних засобів ураження. Додатково наші партнери пересвідчилися, що винос портової інфраструктури рашистів, НПЗ, енергетичних об’єктів зовсім не вливає на ціну бензину в Бордо або штаті Флорида.
Достатню для чого?