Є ще один момент, який не слід забувати. Хаос може бути керованим тільки в невеликому і обов’язково – замкнутому просторі. Стаючи відкритою структурою, він діє вже самостійно й сам себе підтримує. Несучи хаос іншим, путін чудово розуміє руйнівну дію цього вірусу і намагається вживати всіх запобіжних заходів, щоб його ж творіння не вирвалося з-під контролю в нього вдома. Але знову ж таки, коли процес досягає певної інтенсивності, то заходи стримування вже втратять свою ефективність. Як зараз можна зрозуміти, путін почав використовувати крайні засоби (крім масових розстрілів) для стримування поступового сповзання лепрозорію в той самий хаос, який він сам і розкрутив.
Схоже на те, що Захід, а особливо – Європа, дуже довго ігнорували серйозність проблеми. І справа тут не стільки в самому путіну чи в тому, що робить рф, а в тому, як саме реагують на це на Заході. Адже якби путін вирішив покататися туди на танчику – одна річ, але він діє за заповітами Ілліча і руйнує опори Західної цивілізації зсередини. З усього величезного ЄС тільки в Іспанії та Великій Британії схаменулися і почали рубати голови цієї гідри.
Причому не від хорошого життя. Спецслужби Іспанії дуже швидко вийшли на натхненників каталонського сепаратизму, зауважимо, не баскського, як це завжди було, а каталонського. І зв’язки цих діячів зарясніли контактами з російськими бізнесменами та відвертим криміналітетом. Довелося виходити на корінь проблеми. Велика Британія опинилася в такому самому становищі, коли уважно розібралася в тому, як спрацював механізм Брекзиту. Виявилося, що і Іспанія, і Велика Британія стали величезними пилососами, які поглинали гігантські кримінальні суми з рф. А за цими грошима стоять ті, хто за путінського режиму зумів казково розбагатіти. А багатіють за путіна ті, хто грає в його ігри. Тобто всі ці грошові мішки, які осідають на Заході, не тільки живуть для свого задоволення, а й підігрують путіну в поширенні хаосу там, де вони перебувають.
Із цього видно, що тільки у двох місцях Європи хоч якось виявилася реакція здорового організму, а в решті місць – сплячка. Як видається, найбільш ураженими країнами стали Німеччина та Франція. Вони чітко йдуть у путінському фарватері хаосу. Причому Німеччина, приймаючи хвилі біженців та фіксуючи величезний список проблем, пов’язаних із цим явищем, навіть не думає припинити цей процес, а намагається втягнути в нього решту країн ЄС, прочавлюючи квоти прийому войовничих сирійців, лівійців та інших біженців, які здебільшого стають поглиначами всіх можливих допомог і ніяк не інтегруються в місцеві реалії. У результаті вся ця публіка звалюється на шию свого ж платника податків, а на знак вдячності за це біженці регулярно влаштовують погроми, насильство й теракти. Це – теорія хаосу в дії.
З цієї причини євроатлантичні структури справді дуже ослаблені, що, безумовно, може призвести до розпаду. Макрон і Меркель вже вголос розмірковують про ерзац-НАТО, тобто військову організацію без США та Канади, при тому що США є стрижнем Альянсу. Обидві країни з їхніми оперетковими арміями та мізерними витратами на їх утримання й розвиток просто не здатні до відбиття якоїсь серйозної військової загрози. Про що можна говорити, якщо Німеччина має приблизно 400 танків різних модифікацій, що становить десять танкових батальйонів або чотири танкові полки? Це при тому, що лише на окупованій частині Донбасу вже перебувають близько 700 танків рф. Франція має ще менший парк танків.
Європейський Союз уже не просто потріскує, але від нього вже відвалилася перша і дуже вагома частина – Велика Британія. Сталося це не тільки тому, що на Альбіоні вдалося інспірувати потрібні настрої, а й через розчарування тим курсом, який прокладають для ЄС Німеччина і Франція. Великій Британії просто виявилося не по дорозі з ними. До речі, зараз Берлін посилює тиск на Польщу, яка історично тяжіла до Великої Британії, що може скінчитися приблизно таким самим результатом.
Але ж у разі розвалу або досягнення стадії напіврозпаду вказаних вище структур, як би Кремль не генерував хаос, почнуться доцентрові процеси, здатні утворити нові, більш розсудливі та адекватні нинішнім викликам організації.
Ба більше, сама рф вже вступила в період своєї дезінтеграції. Як це не називай, але від неї вже відвалюються шматки території. Ознакою цього є втрата суверенітету над ними. Це означає, що на них перестає діяти конституція держави і перестають працювати місцеві органи державної влади, які є продовженням центральних органів. Тобто якщо на певній території перестають працювати поліція, служба безпеки, фінансові органи, органи самоврядування та суди, а з неї виведено армійські підрозділи, то територія має лише вивіску рф, а насправді такою вже не є. Це вже сталося в Чечні й на Далекому Сході. Причому Далекий Схід показує інтенсивну динаміку зростання подібних територій, а Чечня виконає зростання відразу після ослаблення позицій москви. Процес уже триває, і його неможливо зупинити. Проблеми, що генерують відцентрові сили, не просто ігноруються, а й багаторазово посилюються діями, яких тільки й можна очікувати від любителя теорії «керованого хаосу». Як би він того не хотів, але хаос підточує і його власну країну.
(Далі буде)