Але як би там не було, путін закусив лямку і став вести гру, добре відому з часів більшовиків та їхньої міжнародної організації, відомої як Інтернаціонал. Стисло нагадаємо про те, навіщо її створили і для чого так рясно фінансували. До початку Першої світової війни стало зрозуміло, що теорія класової боротьби, викладена у фундаментальних працях Карла Маркса, вже поблякла і не знаходила свого підтвердження під час реальних подій. Маркс стверджував, що розвиток промислового виробництва неминуче приводить до розшарування на два основні антагоністичні класи – пролетаріат і буржуазію. Чим вищий рівень промислового виробництва, тим швидше зростає кількість пролетаріату, а кількість буржуазії майже не росте. Звідси висновок про те, що зрештою, природний антагонізм між власниками засобів виробництва й капіталів та пролетаріатом досягне певної точки кипіння і виникне революційна ситуація. Через те що промислове виробництво найшвидше розвивалося в Англії, Франції та Німеччині, то саме там Маркс очікував перших революцій – не склалося.
Тобто класична теорія не підтвердилася практикою, і перша революція відбулася в країні, де, за Марксом, вона могла відбутися в останню чергу, – в росії. Саме тоді за підсумками перевороту, гордо названого революцією, було розвинуто початкову теорію, і над нею виникла надбудова – ленінізм. До всього того, що писав Маркс, Ленін додав хаос як неодмінну умову революційної ситуації. Через те що світова війна поламала багато звичних засад, вона стала ідеальним чинником виникнення хаосу. Таким чином, просування комуністичних ідей стало спиратися на цей інструмент – війну. В найменшому масштабі це має бути громадянська війна, а краще – нова світова, щоб захопити одразу великі території саме хаосом. До речі, щось подібне сталося і в Німеччині слідом за росією, але там «революцію» швидко придушили, бо вона не мала другого ключового елемента, який Ленін прямо не викладав, але в багатьох місцях натякав на нього. Йдеться про ресурси, які живитимуть ту саму громадянську війну. У його випадку ресурси надала німецька військова розвідка, і до тієї безумовно хаотичної ситуації в росії, яка склалася на момент зречення імператора від престолу, було докладено зусилля більшовиків, у яких виявилося достатньо ресурсів для подальшого розхитування ситуації, що і привело до захоплення влади.
Тобто для досягнення мети – поширення комунізму – потрібні були великий прошарок пролетаріату, війна і гроші для захоплення влади. Через те що на зростання кількості пролетаріату впливати важко, то більшовики зробили акцент на підготовці професійних революціонерів, здатних розгорнути громадянську війну у своїх країнах (їх тепер називають терористами), і на фінансування їхньої діяльності. Власне, Комінтерн саме цим і займався.
Відтоді всі дії рф набули різко деструктивного характеру. Причому вони спиралися на старі добрі принципи, чудово відпрацьовані ще за часів Інтернаціоналу. Робити це було набагато простіше, ніж більшовикам, бо ті діяли з чистого аркуша і змушені були робити ставку на ту погань, яку вже було заражено лівацькими ідеями. Як виявилося, теорія Маркса про класову боротьбу стала давати збій і щодо цього.
Навіть добре підготовлені й забезпечені всім необхідним групи диверсантів-революціонерів так і не змогли розкрутити маховик хаосу до потрібних обертів. Мало того, вони навіть не могли підняти наявну частину пролетаріату в конкретній країні. Хіба що в Іспанії вдалося просунутися найдалі і навіть привести у владу своїх людей, але, як потім виявилося, у лавах армії генерала Франко був той самий пролетаріат, який начебто мав весь як один згуртуватися навколо комуністів.
Нині – інша ситуація. Десятиліття роботи совкових спецслужб не минули марно, і стара агентура сама виявилася інкорпорованою в органи влади тієї ж Європи, а за ними кар’єру робили їхні діти. Виявилося, що при правильному підході з цими людьми можна досить швидко дійти згоди, і вони починають працювати у потрібному ключі. Старим пердунам не комільфо перед смертю бути викритими як кроти й зійти в могилу з тавром агента КДБ, а їхнім дітям, які зараз вирішують долі своїх країн, – і поготів. Що характерно, ця публіка дуже швидко схоплює суть того, що від них вимагається. Їх ніхто не просить напружуватися для того, щоб щось створити, але потрібно лише щось акуратно поламати або просто напаскудити в потрібному місці в потрібний час. За це їхня таємниця залишається таємницею, і плюс до того, в кишені починають ворушитися пристойні грошенята. Трохи зусиль – ось він уже й хаос.
Дуже наочним наслідком такої роботи москви став британський Брекзит. Насправді для цього знадобилося не так багато часу й коштів, і процес розвалу ЄС уже розпочався. Адже ніхто ж не вважає, що Британія – поодиноке явище. Просто в Англії було активовано потрібних людей, які стали педалювати справді наявні та дедалі глибші проблеми в самому ЄС. Достатньо згадати інспіровану кремлем кризу з біженцями, щоб побачити, як на хибне рішення про їх прийом накладаються ще більш хибні рішення карального характеру до країн ЄС, які відмовилися приймати цю хвилю. Тут уже відпадає питання, що це – помилка чи зрада. Водночас інші люди на континенті просто посилювали ці проблеми для того, щоб Британія не передумала і пішла на вихід.
Приблизно те саме відбувається з НАТО, ООН та іншими структурами. Зауважимо, що всі ці процеси набрали своїх максимальних обертів майже синхронно і тоді, коли деструктивна діяльність путіна теж досягла максимальних обертів. Інша річ, що совок мав чітке уявлення про те, що треба робити після обвалення старої системи Заходу. У путіна з цим виявилося дещо складніше, а крім того, будь-яка руйнація старого несе в собі елементи нового. Тобто ось обвалиться ЄС, ООН чи НАТО – що далі? Насправді в той момент, коли буде очевидним шлях до повного руйнування структури, ще до її фактичної загибелі вже працюватимуть доцентрові механізми нових структур, більш життєздатних у нинішніх реаліях, і те, що буде створено з нуля, вже дуже не сподобається ні путіну, ні рф, бо вони будуть розцінюватися як смертельний вірус, який знищив попередників, і нова формація з самого початку матиме імунітет від цієї погані.
(Далі буде)