Якщо подивитися на те, що являла собою рф з 1991 року, то аналогії з поваленою після Першої світової війни Німеччиною напрошуються самі собою. Німецька імперія перестала існувати і втратила як воєнні надбання, так і те, що було в її складі до початку війни. Але Німеччина залишилася Німеччиною, несучи тягар програшу у війні у вигляді контрибуцій та інших стягнень, а тим більше – відчуваючи себе країною другого чи навіть останнього ґатунку. Тут із рф не було жодних аналогій, і навіть навпаки. Самого Єльцина під час серпневого путчу Захід врятував від фізичної розправи і потім підтримував як матеріально, так і політично.
Якщо Німеччину, умовно кажучи, втоптували в багнюку, то рф намагалися вийняти з бруду, обтрусити з неї нечистоти і приєднати до країн цивілізованого світу, щоб зрештою країна змогла вже самостійно вистояти в умовах демократії. Мало того, саме з цієї причини москві пробачили море крові, яке вона пролила в Чечні. Там вважали, що в москві просто не впоралися через недосвідченість із новими формами державного правління. Там помилково вважали, що головним завданням Заходу було не допустити відкоту до комунізму. Але в цей самий час уже потихеньку розгорався інший вогник, здатний перетворитися на задушливе вогнище.
Дослідники тих самих конторських архівів виявили чіткий механізм швидкої мобілізації німців, який на виході дав коричневий моноліт нацизму. Для цього потрібно було мати кілька вихідних компонентів, і частина з них була вже на місці, а частину – треба було допиляти.
Німеччині знадобилося понад десять років, щоб потрібні ідеї просочили суспільство, і тоді іскра все це підпалила майже миттєво. За цей час треба було наполегливо втовкмачувати в голови публіки два основні елементи майбутнього єднання. Перший – довести усвідомлення нетерпимості поразки до стану фізичного болю. Позбавлення від цього болю кожен німець інтуїтивно намацував у якомусь поверненні величі та сили. А другий елемент полягав у тому, щоб вказати на цю велич, що стояла набагато далі, ніж те, що було перед початком Першої світової війни. Причому ця велич повинна була мати наукоподібний, але все ж таки – казковий вигляд.
Другий елемент був розрахований виключно на слабкоосвічені маси люмпену. Ця частина населення ніколи не полізе перевіряти факти, які викладає оратор, а орієнтуватиметься на його зовнішній вигляд, силу і тембр голосу та впевненість самих промов. Саме на них і було розраховано «історичні» одкровення про арійську расу, чистоту крові та інше. Таким чином було встановлено еталонний рівень величі, якого оратор обіцяв досягти дуже швидко. Причому загальна велич розіллється рівним шаром на кожного люмпена, який взяв участь у запропонованому заході.
У цьому всьому важливо досягти певної однорідності мас, щоб інструменти, якими на них можна впливати, працювали відразу на всіх. За десять років німецьке суспільство зрівнялося як у рівні сприйняття, так і в готовності робити нехай і незрозумілі речі, але сказані зрозумілими людьми, які говорили просто, рубано та чітко. А далі настав час використати нескладні інструменти масових маніпуляцій. Головний їхній принцип полягає в тому, щоб зрушити певну точку складання з середини кожного індивіда назовні. Це означає, що на другий план відходить твоє невміння робити щось складне та дороге власними руками, ще далі засовувався чинник освіти.
Вождь переконав маси в тому, що правильний німець повинен, нехай і ледар, і телепень, але мати перевагу перед грамотним і досвідченим фахівцем, який не пройнявся правильними ідеями і взагалі – не зовсім німець. А після цього вже можна звалити на не зовсім німців чи зовсім не німців відповідальність за всі проблеми. Словом, треба було вказати на ворога, з яким треба боротися. Цей ворог – не власні лінощі чи тупість, а цілком конкретна людина або люди, без знищення яких не буде щастя.
Для тих, у кого виникають певні сумніви, було приготовлено барвисті й незрозумілі ритуали. Їхню суть люмпен не міг зрозуміти за визначенням, бо для цього потрібен інтелект і бажання пізнавати нові та складні конструкції. Люмпен цього не любить і перегортає книжку до самого кінця, щоб побачити, чим там усе закінчилося. Або інакше – він слухає того, хто все це читав і переказує у своєму викладі. А крім того, ритуали використовували стародавній окультний принцип «Як нагорі, так і внизу». Тобто якщо деякі ритуали стали втіленням чи відображенням певних сил, то й сили може бути активовано правильно поставленим ритуалом. Найсмішніше, що нинішні положення квантової фізики дуже близько підходять до цих принципів.
Тому натовп сприймає не суть процесу, а його форму. Так діють усі релігії, тоталітарні секти та вождистські культи. Гітлер виявився тим, хто зміг звертатися одразу до всієї нації. У нього вистачило енергії та простих слів, щоб зрозумілою мовою сказати людям лише одне просте послання: «Я знаю, де вихід. Ідіть за мною, і я вас виведу».
Приблизно це й було виявлено в архівах СС і прихованих в СС таємних структурах. Дослідниками цих документів було кілька людей, у тому числі Олександр Дугін, який на початку дев’яностих особисто розповідав про механізм становлення нацизму, виходячи з виявлених архівів СС. Мало того, він виявив момент, коли шляхи теоретиків нацизму та неоарійства розійшлися зі шляхами практиків, до табору яких перейшов і сам Гітлер.
(Далі буде)