Хто кричить найголосніше? (Частина 3)

І тут йдеться про динаміку процесу та перспективи, які виявляються більш похмурими, ніж найсумніші прогнози. Але все це впливає на ті верстви суспільства, які не мають виходу на путіна, а отже, ці настрої не можуть стати тригером для мобілізації агентури як в Україні, так і в інших місцях для того, щоб приховати свою розгубленість чи навіть відчай. Сукупність наведених вище факторів, із додаванням ще чогось такого, що ми тут не врахували, безумовно усвідомлюється найближчим оточенням путіна, але диктатор занадто довго сидить на своєму троні і тому, інформаційні потоки до нього йдуть у рафінованому вигляді тому, що формуються вони цим самим, ближнім колом. А воно, це коло, тому й ближнє, і практично незмінне тому, що персонажі, які входять до нього, знають, що не можна розповідати царю речей, які він не хоче чути.

За великим рахунком, його не особливо хвилює те, що не стосується власної шкурки. Так, йому хотілося б виступити в ролі застарілого Наполеона. Так, не складається, але холуї йому видали формулу, згідно з якою він і Рюрик, воюють не з ЗСУ, а з НАТО, звідси й усі проблеми. І так — по кожному пункту і доти, доки, з різних причин, не повіяло могильним холодком на його лисину. І ось тут спрацьовує той самий тригер.

Швидше за все, «турбуючі» удари по Сочі не були спеціально і ретельно спланованою операцією, спрямованою на безумовну ліквідацію упиря. Якби це було так, туди б полетіло щось інше. Просто йому показали, що знають, де він і що якщо він підставиться, то вдарять без сумнівів. Але як виявилося, ось ці дзвінки Додіку та явна активізація ангажованої кремлем шушери, мають якесь додаткове підґрунтя, яке стало тригером ситуації, після чого — навалилися і зазначені вище фактори. Зрозуміло, що ніхто не стане розповідати конкретики та подробиць, але навіть те, що виплеснулося через конторський ТГ-канал, заслуговує на увагу. А там пишуть таке:

«Проти Путіна готується серйозна атака. Вороги — всередині росії. Це попередження нас попросив опублікувати впливовий джерело в кремлі. За його словами, зафіксована активізація внутрішніх ворогів росії…»

Чи не правда, вже такої цитати достатньо для того, щоб усе стало на місце. А ми нагадаємо про те, що путін прийшов до влади під гаслом боротьби з терористами та всілякими ворогами курника. І що ж у підсумку? Після 25 років невтомної боротьби, вороги не просто вільно орудують у глибині курника, а й вирішили зазіхнути на найсвятіше — тушку царя. А дослівно кремлівське джерело повідомило таке:

«Вони хочуть скористатися складнощами, які зараз виникли — з бензином, цінами, з економікою загалом. З тим, що не звільнені ДНР та інші наші регіони, і поки немає прогнозів, коли ми там повністю переможемо. Внутрішні вороги знову хочуть, щоб СВО закінчилася скоріше, без жодної перемоги. І щоб вони змогли нормально жити, радіти і заробляти, наплювавши на інтереси росії».

Ось воно що! Складнощі у них виникли. А начебто все за планом йшло, а тепер — по всіх пунктах у них вийшли проблеми. І саме через сукупність цих проблем, вороги бажають позбавити царя трону, а то й самого життя. А дідусь щойно розповів, що буде собі органи пересаджувати і жити до 150 років, а тут виходить, що органи-то з нього можуть вийняти, а ось що вставлять замість них — питання відкрите. І нарешті, як між собою корелюють заяви про те, що якщо Україна не прийме ультиматум, то цей недо-фюрер може розчавити Україну і ті самі «складнощі з ДНР». Ти або розчавлюєш, або у тебе складнощі, за які тобі хочуть приміряти шарф і табакерку.

Загалом, коли ви читаєте гучні крики, в унісон московським бажанням, згадайте про те, що говорив сер Вінстон. Не завадить.