Шлях Віті (Частина 1)

Авторка перекладу: Світлана

Наведену нижче історію ніколи б не було описано, якби не дно, пробите одним із найогидніших діячів у європейському політикумі станом на цей момент. Безумовно, йдеться про Вітю Будапештського, який давно і послідовно пробиває все нові рівні дна, і цього разу він зробив це настільки яскраво, що просто змусив звернути увагу як на себе, так і на свою країну. Йдеться про його висловлювання, яке розлетілося в Мережі і стало взірцем раболіпства та підлабузництва, а вже відучора стало мемом:

Саме це висловлювання стало тригером цієї теми не тільки своїм пафосом і безумовним лизоблюдством, а й суто внутрішньою суперечністю. Кожен може провести експеримент і, ставши навколішки, зав’язати собі шнурки. В тексті йдеться про коліна у множині, а не про коліно. І ось у кожного є можливість виконати процес зав’язування шнурків на власній ділянці. Дуже швидко можна дійти висновку про те, що зробити це для власного взуття – рішуче неможливо, але через те що в цитаті немає уточнення, кому саме росіяни зав’язують шнурки, стоячи на колінах, то виникають обґрунтовані припущення про те, що йдеться про китайців.

А сам пацієнт зав’язує шнурки як прутіну, так і Сі, захоплено і ракоподібно. Тож якщо цитату розглядати під цим кутом зору, то все стає на місце, але щось підказує, що старий маразматик мав на увазі дещо інше, але заплутався у власних словах. Якщо замолоду він читав роман «12 стільців» в оригіналі чи перекладі, то краще б він замість шнурків навів іншу, пишнішу фразу: «Всемилостивейше соблаговолить соизволите». Принаймні, ніхто б не став подумки уявляти пантоміму «Вітя, що стоїть раком і намагається зав’язати собі шнурки». А може, не Вітя, а умовний «русскій», про якого він так поетично розповів.

У зв’язку з цим ми пропонуємо два сюжети на тему Угорщини взагалі і того відрізку її історії, який пов’язано з прем’єрством цього діяча. Просто нагадаємо про те, що цей пацієнт перебуває при владі загалом 21 рік, але за два заходи: з 1998 по 2004 роки та з 2010 року – дотепер. Просто цікаво, як такі розклади узгоджуються з одним із базових принципів демократії – змінюваністю влади? Довше за нього правлять уже зовсім не європейські диктатори – прутін і Лукашенко.

СЮЖЕТ № 1

На початку ХХ століття Угорщина входила до складу величезної Австро-Угорської імперії. На той час вона вже втратила свій лоск і велич, але залишалася величезним геополітичним утворенням. Якщо у когось ця формула викликає сумніви, може витратити трохи часу, переглянути склад семи антифранцузьких коаліцій і подивитися на те, хто з їхніх учасників виставив найбільшу кількість своїх військ і чий рекорд ніхто не зміг перевершити до тієї самої битви при Ватерлоо, коли потреба в коаліціях відпала назавжди.

Але на початку минулого століття Австро-Угорська імперія поступалася як за рівнем розвитку економіки, так і за збройними силами практично всім провідним державам. Гірші справи були тільки в російській імперії. Неминучість війни відчувалася в повітрі просто зі старту ХХ століття, і країни готувалися до неї, хто як міг, у передчутті великого переділу світу.

(Далі буде)