Авторка перекладу: Світлана

Учора пройшла інформація, що вигрібна федерація довела до максимуму експорт сирої нафти. Станом на сьогодні повністю задіяно всі експортні можливості федерації, і насамперед це викликано тим, що різко скоротилося приймання нафти на нафтопереробних підприємствах. Простіше кажучи, сталося те, що мало статися згідно з лінійною логікою. Але схоже на те, що забороняючи удари по нафтовій інфраструктурі ворога, адміністрація Байдена дотримувалася не лінійної, а якоїсь іншої логіки. Тоді там розповідали, що такі удари спричинять зменшення загального обсягу нафти на ринку, що зумовить зростання цін.

Ще тоді ми писали, що таке обґрунтування заборон – абсурдне, за що в нас летіли мокрі ганчірки та звинувачення у невдячності. Але тут справа була в іншому, бо за цим твердженням не було логічного обґрунтування. Тоді ми вирішили, що такий стан справ може бути з двох причин. Перша – кротів у Білому домі не менше, ніж на Банковій, і вони там пустують так само безкарно, як і у нас. Друга – хтось явно пропускає приймати ліки, і тому лінійна логіка згортається на кшталт трубочки і запихається в добре відоме місце. Щойно це відбувається, вся аргументація та рішення вже проходять не по лінії логіки, а через цю трубочку, що весело стирчить із зазначеного місця.

А як ми пам’ятаємо, один зі способів перевірки правильності висновків – це підтвердження або спростування практикою. І ось зараз настав саме цей момент. До 40% переробних потужностей противника виведено з ладу, і, відповідно, у нього виник надлишок сирої нафти, яку не запитують НПЗ. Через те що саме сира нафта не використовується у промисловості, то її треба переробляти на нафтопродукти. Якщо ж усередині курника ці можливості істотно скоротилися, виникає надлишок нафти, яку треба продати тим, хто має вільні потужності з її переробки.

А це означає, що зростає експорт і, відповідно, збільшується, а не зменшується, обсяг її експортної пропозиції. Як ми пам’ятаємо, закони ринку свідчать про те, що чим більша пропозиція на однотипні товари, тим нижча ціна на них. Тож просто зараз відбулося експериментальне підтвердження хибності висновків адміністрації Байдена та хибності рішень, які там ухвалили й нав’язали Україні.

Також ворожа преса пише про те, що російська нафта ринула не лише в далеке зарубіжжя, а й у БРСР. Обидва білоруські НПЗ різко наростили потужності та вчетверо збільшили експорт бензину до курника. Власне, вже нікого не дивує те, що Білорусія діятиме саме так. Вона завжди була совковим зоопарком і таким залишиться, бо населення там ніколи не прагнуло суб’єктності, та й просто жадібність Луки досі зберігає імітацію суверенітету для цієї території, але весь цей час Білорусія завжди була антизахідною, антиукраїнською, а починаючи з 2022 року – прямо ворожою країною.

Ну, а все це разом свідчить про те, що ситуація з переробкою нафти вже пройшла межу катастрофи, а стан із нафтопродуктами на внутрішньому ринку перебуває в режимі глибокої кризи. Саме тому різко нарощується закупівля білоруського бензину і готується його масова закупівля в Китаї. Інакше і внутрішній ринок пального теж перетне межу катастрофи.

(Далі буде)

Один коментар до “«Тенденция, однако» (Частина 1)”
  1. Кажуть, що лукашенківський бензин добре загоряється від сухої травички – так само як і свинособачий. І якщо суто випадково бавовна розквітне в Мозирі чи ще деїнде, то це цілком природнє явище – таке ж,як і лінзування. Дивно, що за таке спекотне літо в Бульборейсі таких явищ так і не сталося. Навіть в Сибіру стається все частіш і частіш, так що чекаємо.

Коментарі закриті.