Останнім часом Кадиров затіяв перейменування різних географічних локацій під прапором повернення споконвічних назв. Щоправда, там не все робилося в цьому ключі, але формальним поясненням було саме повернення до свого коріння. Зрозуміло, що на це звернув увагу Шаманов, бо він воював там і вся історія його «славетного» бойового шляху пов’язана з цими назвами. І ось він публічно висловився про те, що, мовляв, не можна так плювати в нещодавню історію. Це стало відправною точкою конфлікту.
Загалом таку промову старого генерала можна було пропустити повз вуха, бо вона ні на що не впливає, але Кадиров жорстко і, що найголовніше – публічно відреагував на слова генерала і «героя». Буквально він сказав таке:
«Цей Шаманов має сидіти і радіти, що його не покарали за злочини, які він коїв у Чечні. А він виступає, якісь незрозумілі люди йому підвивають. Сподіваюся, він заспокоїться. Інакше доведеться цього генерала покарати. А після того, як покараємо, нехай він у молитвах Всевишньому Аллаху (і тільки йому!) покається за все, що накоїв і сказав. Якщо не захоче, змусимо. Тож нехай краще помовчить і не чіпає Чечню».
Чорносотенну публіку така заява султана Чечні занурила у смуток, і вони стали навперебій просити ближнє оточення прутіна, щоб той приборкав негідника, який зазіхає на святе, причому в такій брутальній формі. Ба більше, прутіну нагадали Другу Чеченську війну і роль Шаманова в ній, але у відповідь – тиша. І ось це якраз і стало тим індикатором, який показав публіці, що цар не здатний реагувати на такі речі тому, що сил для жорсткої, як вони люблять, реакції – немає.
Це відчули всі: і Шаманов, і ближнє оточення прутіна, і, звісно, сам Кадиров, і він підняв планку конфлікту, вдруге на публіку попередивши Шаманова про те, що не залишить без наслідків брудні виступи. І це при тому, що сам Шаманов уже не парирував кадировських промов. Таким чином, Кадиров загострює вже на свій смак, промацуючи межу своїх можливостей. Сьогодні про це вже тривожно пишуть таке:
«Глава Чечні вдруге за тиждень образив генерала Владіміра Шаманова, який виступив проти перейменувань населених пунктів у Чечні. Рамзан Кадиров відкрито пригрозив військовому та депутату, вимагаючи від нього стати на коліна… Тому ми повторюємо своє прохання: дайте посилену охорону генералу Шаманову! Також розраховуємо на політичну реакцію. У тому числі на те, що Кадирову на найвищому рівні пояснять: так поводитися не можна!»
Тобто холуї вже прямо закликають прутіна показати, що він ще альфа-самець. Але схоже на те, що вже й самі в це не вірять, бо замість вимог лінчувати бородатого негідника тепер пропонують видати охорону Шаманову і пояснити Рамзану Кадировичу, що не годиться так пустувати на публіці. А тим часом учорашню промову на Валдаї, яку прутін намагався видати недбало і впевнено, називають слабкими потугами явно переляканого царя. Воно, звісно, ще не можна говорити про те, що всередині вигрібухи щось кардинально змінилося, але індикатори вказують на те, що й на місці там нічого не стоїть.
Еге ж, все рухається, але з якою швидкістю? Навіть без вожака росіяни ще 10 років можуть якось триматися купи. Це видно з їхньої історії.
Історія показує інше… Як тільки вожак зникає -вчорашні вірні його соратники, кладуть на нього купу.Вся їхня “сплоченность” з вожаком моментально зникає.
як тільки вожак зникає, з соратників наверх випливає здавалося б самий чмошний з них на той момент – Джугашвілі, Хрущов, xyйло
Природні раби без “погонича” жити не можуть (і не хочуть).
Тому тільки-но зникає старий погонич цієї отари, вони миттєво обирають собі іншого, нового.
Головне, щоб він був сміливий, нахабний та мав жорстку руку🤷
… Якийсь рабський мазохізм🤔
Українському загалу уе не властиво. Українці ніколи не обожнювали владу над собою. Вони самі собі – Голова!
В цьому наша сила, але і наша слабкість одночасно.
> Українці ніколи не обожнювали владу над собою. Вони самі собі – Голова!
Але саме собі особисто.
> В цьому наша сила, але і наша слабкість одночасно.
І саме в тому й слабкість, що голова — лише собі особисто. Республіка, “спільна справа”? Ні, не чули. Українці ворожі будь-якій державі, навіть власній, навіть коли самі стають частиною державного механізму (та й ставати частиною цього механізму почасти прагнуть з ворожими до держави намірами, для своїх особистих цілей).
пуйло тепер лише може відповісти у чорну валізку, альфа-самець теперь альфа-мандець. А сцикуном він був завжди.
Хуйло молчит, потому что еще не достиг божественного бессмертия и неуязвимости.
А то ляпнет чего-то не того кому-то не тому – и будет как с той цыганской лошадью, которую уже почти совсем-совсем научили вообще не есть, да вот, зараза, откинула копыта.
Так и он. Уже вот-вот станет бессмертным, а тут раз – уконтрапупили или укокошили. Абыдна будет!