Авторка перекладу: Світлана

У протистоянні жаб і гадюк з’явилися нові моменти, які начебто нас і не стосуються, але їх можна використовувати як індикатор рівня вирування лайна в самому центрі вигрібухи. Це навіть не індикатор, а такий собі свисток на кришці автоклава, який привертає увагу оператора до того, що всередині апарата тиск досяг певного рівня. З урахуванням того що за чверть століття свого правління прутін не просто зачистив політичну галявину, а й стерилізував її, знищивши непокірних і скупивши жадібних, – практично не залишилося жодної достатньо вагомої політичної фігури, яка могла б продемонструвати той самий свисток, описаний вище.

Він дає уявлення про те, що прихований від сторонніх очей тиск усередині вигрібного автоклава як мінімум помітно підвищився, хоча ще й не досяг критичного рівня. Такою фігурою можна вважати Рамзана Кадирова хоча б тому, що в які б історії він не вляпувався і скільки б ворогів собі не нажив усередині курника, він виглядає непотоплюваним і щойно чує слабкість центральної влади, відразу починає діяти гучно і скандально.

Тут слід вказати на важливу деталь. Після початку широкомасштабного вторгнення в Україну всі основні умови гри було переписано, і Рамзан таки наривався на неприємності, проте вони не закінчилися для нього фатально. І це незважаючи на те, що найвищі діячі його вже не раз урочисто списували з рахунків. Як ми пам’ятаємо, останній такий скандал виник після ураження азербайджанського авіалайнера в небі над Грозним. Можливо, цей інцидент сам по собі й не став би предметом жорстких суперечок, але до цього Кадиров обіцяв вирішити сирійську проблему, але не виконав своєї обіцянки.

Після цього він надовго затих, і багато хто вважав, що ось-ось побачить його вихід із посади султана Чечні просто вперед ногами. Але потім він тихо пішов у туман, і його не було видно досить довго. Єдине, що доходило до публіки, – це чергове нагородження або призначення для його сина Адама, який уже став повним кавалером ордена покровителя овець та героєм темних ущелин. Але сам Рамзан начебто не виявляв активності і що найголовніше – не наривався на скандал. Так буває завжди, коли його чуття підказує, що саме зараз висовуватися небезпечно. Але просто зараз хвилями покотився скандал, у ході якого Кадиров наїхав на генерала і нині – депутата госдупи Шаманова.

Здавалося б, цей персонаж мало кому відомий, і конфлікт Кадирова з цим діячем – не показник внутрішньої ситуації в курнику. Але це не зовсім так. Просто нагадаємо про те, що прутін прийшов у владу, а потім і закріпив її завдяки Другій Чеченській війні, яку він формально виграв. Але саме в цей час Шаманов командував головною ударною силою федерального центру – 58-ю армією. Саме Шаманов керував операціями в районах Грозного, Урус-Мартана та Ачхой-Мартана, де відбувалися основні бойові дії. За це прутін йому «пробив» звання героя.

Тоді він здобув репутацію жорсткого і навіть жорстокого воєначальника, який не зупиниться перед будь-яким кровопролиттям. За великим рахунком, саме дії Шаманова і дали прутіну трамплін, який закинув його на саму вершину влади і зробив царем, що «приборкав Кавказ». Власне, саме це «досягнення» і стало основним у подальшому «прирученні» олігархів.

Після закінчення бойових дій прутін не забув про нього і призначив губернатором Ульяновської області, але, мабуть, сам Шаманов не був схильний до адміністративної діяльності, і прутін повернув його у військо, призначивши командувачем ПДВ, що завжди вважалося дуже почесним призначенням. Шаманов командував цими військами досить довго, з 2009 по 2016 роки, і саме під його керівництвом було здійснено первинне вторгнення «зелених чоловічків» на Донбас. Може, хто пам’ятає, як нашим військовим вдалося розбити колону псковських десантників під Луганськом, – то це було за його перебування командувачем.

Ну, а після цього, коли плани великої війни ще тільки дозрівали, прутін не дав йому байдикувати як військовому пенсіонеру і прилаштував у почесну синекуру – госдупу, де він ошивається вже друге скликання. Простіше кажучи, це – вірний солдат царя, який спрацював на нього в найскладніший момент його кар’єри, коли прутін тільки продирався до трону. Зрозуміло, що він має невелику когорту друзів дитинства, але цей персонаж опинився на його боці як силовий чинник або кулак. І от коли всім зрозумілий статус цього діяча, можна перейти до суті конфлікту.

(Далі буде)