Дзеркальна відповідь? (Частина 2)

Другий момент пов’язаний із профілем хімкомбінату. Ще раз нагадуємо, що всі підприємства, які у своїй назві мають слово «Азот», слід розглядати як виробника сировини для заводів, що виробляють порох, вибухівку, паливо для ракет і таке інше. Тобто за визначенням такі підприємства мають подвійне призначення і тому є законною воєнною ціллю. Те, що там ще виробляють і добрива, – проблеми самого заводу. Як відомо, Уралвагонзавод начебто теж – мирне підприємство з безневинною назвою, але насправді там випускають танки і БМП. Те, що він ще й вагони випускає, – нікому не цікаве.

Тож «Азот» у Пермському краї став уже третім чи четвертим підприємством такого плану, куди прилетіли добрі птахи. Місцевий гауляйтер клянеться, що сильних пошкоджень на заводі немає і що він продовжує працювати у штатному режимі. Місцеві пабліки пишуть, що як мінімум два, а скоріше – три дрони вибухнули на території заводу. Один дрон вдалося збити силами охорони підприємства зі стрілецької зброї, і не зовсім зрозуміло, цей чи ще один дрон пішов у житловий сектор, де й вибухнув.

Крім того, вже у світлий час доби дронової атаки зазнав НПЗ у місті Орську на Уралі. На тих відео, які почали надходити в Мережу, видно удар одного дрона, і що він там вразив, наразі теж неясно. Але з цих відео можна зробити висновок, що ППО там немає взагалі і при ясному небі по дронах стріляють одиночними з легкої стрілецької зброї. Можливо, навіть із пістолетів. Наскільки вдалою виявилася атака і скільки дронів долетіло до заводу – невідомо, натомість відомо про те, що «Азот» розташовано приблизно за 1700 км від кордону України, а Орськ – за 1400 км. Це солідна відстань, і схоже на те, що ЗСУ переходять до атак об’єктів, розташованих у діапазоні 1000–2000 км.

А це означає, що в цьому діапазоні вже є частина видобувних активів нафтової промисловості ворога. У Поволжі досі є робочі свердловини, які дають нафту для місцевих НПЗ. А як відомо, ЗСУ до останнього часу послідовно завдавали ударів спочатку по великих паливних сховищах, потім – по НПЗ і ось нещодавно перейшли до атак нафтопроводів та відвантажувальних терміналів у морських портах, а от по родовищах ще не били.

Усе це до того, що сьогоднішній удар ворога по газовидобувних потужностях у Полтавській області потребує симетричної відповіді. В такому разі головною ціллю стає газова інфраструктура в Ямало-Ненецькому автономному окрузі. Між іншим, саме звідти прутін хоче тягнути новий китайський газопровід «Сіла Сібірі – 2», і, відповідно, якщо хоч раз прилетить по цих цілях, то на проєкті можна сміливо ставити хрест, бо китайці ламаного юаня не дадуть за трубопровід, який прутін не може захистити. Нагадаємо, газопровід СС-1 базується на родовищах Східного Сибіру, куди наші дрони не можуть долетіти.

І якщо вже мова заходить про газодобувну та газорозподільну інфраструктуру ворога в ЯНАО, то першою ціллю там повинен стати гігантський хаб під назвою «Ямальський хрест». Наскільки можу згадати, в совкові часи його називали «Нуль», бо туди сходилися труби від окремих родовищ і вже там формувався потік для магістральних газопроводів. Розташовано все це в районі селища Пангоди, і коли я ще навчався у школі, там уже стався величезний вибух і довелося спостерігати, як звідти вертольотами вивозили робітників. І ось цю кумедну традицію можна було б відновити.

Якщо тільки туди долетить хоча б парочка дронів, то це змінить весь хід війни, бо там відсікається майже весь газовий потік для європейської частини курника і там буде поставлено крапку на експорті газу до Туреччини. Ну, а головне тут те, що пермський «Азот» розташовано на відстані 1700 км від України, а «Хрест» – приблизно 2560 км. І якщо зелень не бреше і вдалося випустити якусь кількість ракет «Фламінго» з дальністю три тисячі кілометрів, то це саме те, що потрібно для ураження такої цілі. Там не потрібна особлива точність, головне – доставити до місця хороший заряд, а горіти й вибухати там є чому.