А третій момент треба процитувати з ворожої преси, бо не буде зрозумілою гра слів. Ось як виглядає цей шматок:

«Під час сесії путіна запитали, чи не почуває він себе Олександром I, який правив російською імперією з 1801 по 1825 рр. і так само, як і путін, «вів переговори про новий світоустрій».

Путін відповів негативно, пояснивши, що він президент і «обраний народом на визначений строк». «Це велика різниця», – підкреслив путін. Крім того, Олександр I «все-таки об’єднав Європу силою, перемігши ворога, який вторгся на нашу територію», – додав він.

Думаю, тут вкралося кілька неточностей. У запитанні було явне посилання на схожі тимчасові відрізки перебування при владі. Але тут треба зазначити, що прутін уже переплюнув Олександра, бо він при владі з 2000 року. Плюс до того, Олександру, за всієї його неоднозначності, все ж таки вистачило совісті дати дуба на 25-й рік свого правління, а цей збирається правити чи до 150 років, чи – вічно. Це залежить від фази його клінічного стану у плані психіатрії. Але швидше за все, запитання просто неправильно вимовлено.

Справа в тому, що прутін завжди позиціонував себе альфа-самцем. Його так називали позаочі, але є свідчення про те, що сам цар був не проти такого визначення своєї ролі і навіть не думав якось карати тих, хто його так називав у пресі. Хоча якби хтось назвав його шибздиком, проблем було б по вінця. Так от, напевно, запитання було про те, чи не почувається він імпотентом. А про імператора вже потім дописали, щоб не залишилося одне слово «імператор», що співзвучне імпотенту. Але всі звернули в безпечний бік, і цього майже ніхто не помітив.

І мабуть, він справді не почувається таким, бо йому вже почали пересаджувати відповідні органи, які на публіці не так видно. Поки що це – початок процесу, а потім – хтозна, можливо, йому пересадять усе, щоб він став стерхом чи двоголовим орлом. Другу голову у Мєдвєдєва можна взяти.

Ну, а останній момент, який він відкрито озвучив на публіку, безумовно, є стратегічним, і стосується він перемоги над Заходом. Після того як вони стали прив’язувати ікони на НПЗ і возити мощі до лінії фронту, дивуватися начебто вже й нема з чого, але, як виявилося, заспокоюватися зарано. Точніше, після заспокоєння від цього вдалося почути стукіт знизу.

У цьому місці кожен може собі уявити те, що міг би заявити прутін як умову перемоги над злісним Заходом? Вдалося? А тепер погляньмо на те, наскільки воно схоже на валдайську реальність. Доведеться процитувати фюрера, щоб не виникло підозр у тому, що це був жарт, вигаданий від початку і до кінця:

«У Росії виникла мода на народні вбрання, зокрема кокошники, і вона дуже тішить путіна, бо свідчить про ідеологічну перемогу над Заходом».

І далі – вже його промова:

«Мені ось нещодавно казали, що в нас ніби відроджується така російська традиція, де дівчатка на свої заходи чи десь відпочивають у барі і так далі, приходять у кокошниках, у російських вбраннях. Знаєте, це не жарт. Мене це дуже тішить. Чому? Тому що це означає, що незважаючи на всі спроби розкласти наше російське суспільство зсередини, наші противники не досягають жодного результату, а навпаки, ефект, зворотний очікуваному, отримують…»

Там цілі кілотонни в такому ж дусі. Зозуля там не просто відлетіла, а просто забула дорогу назад. Ну, а зі старого цар знову розповів про те, що його курник ні на кого й ніколи не нападав, а хто не вірить – може запитати у Рюрика. Загалом у світі явно позначилася тенденція до ідіотократії. Гадаю, що психіатри отримали можливість обійти Зигмунда Фройда просто на два корпуси. Для цього навіть не потрібно особисто спілкуватися з пацієнтами, а просто дивися або читай виступи з Валдаю.

5 коментар до “Валдай і шиза (Частина 2)”
  1. А якщо пришити ще третьою – голову Луки – то буде вже справжнісінький Змій Горинич, на якого напала НАТА, яка вже двічі підманула.

  2. Будь яка “російська” традиція це вкрадене з інших країн. Треба тільки роздивитись де вкрадено. Наприклад принцип матрьошки вкрадено у Японії. Тож нема там нічого свого, навіть тортури йдуть за принципами північно американських племен.

Коментарі закриті.