Ба більше, якщо уважно придивитися до відкритої частини документа, можна виявити, що його предметом є дивні речі, такі як:
• Обмін військовими делегаціями та експертами.
• Заходи військових кораблів у порти одне одного.
• Спільні навчання та операції (включаючи боротьбу з піратством).
• Підготовка кадрів, обмін курсантами та викладачами.
• Участь у міжнародних оборонних виставках.
Просто вчитаймося в ці пункти і поставмо собі просте запитання: «А що, без договору з такою гучною назвою все це було ніяк не можна проводити?» Просте перерахування пунктів договору, які мають формувати його предмет, вказує на те, що це прикриття якихось інших варіантів взаємодії, яку не бажано показувати на публіку. Тим більше що обидві країни перебувають під пресом санкцій, і зайвий раз давати привід для чогось подібного не потрібно ні москві, ні Тегерану.
Ясність у цю тему вносить реакція низки високих посадових осіб Ірану на невиконання росією взятих на себе зобов’язань. Буквально щойно у пресі з’явилося повідомлення про те, що «Мохаммад-Реза Зафарканді, міністр охорони здоров’я Ісламської Республіки, заявив, що під час 12-денної війни іранський уряд очікував допомоги від росії, але та її не надала». Звернімо увагу на два вкрай важливі моменти. Перший – час, коли відбувалися вказані події, – ті самі 12 днів, коли Ізраїль, а потім – і США, завдавали ударів по Ірану. Саме тоді той чекав на допомогу від москви, але не отримав її.
Зрозуміло, що міністр охорони здоров’я може прямо говорити про речі, які стосуються його відомства, і не виходити на загальні категорії. Проте, за словами іранського міністра, стратегічні, військові чи оборонні пакти та меморандуми про взаєморозуміння, підписані з рф, ніколи не давали Ісламській Республіці користі на практиці. У відеоінтерв’ю, опублікованому вчора ввечері, Зафарканді наголосив, що росія абсолютно не надала допомоги у сфері медицини, а також не надала допомоги Ісламській Республіці «в інших галузях». Така заява не могла бути головною і пролунала вже тлом до того, що вже сказали раніше більш високопоставлені діячі.
Раніше Аббас Аракчі, міністр закордонних справ Ісламської Республіки, під час візиту до москви та зустрічі з президентом прутіним передав тому «послання зі скаргою» від Алі Хаменеї на те, що росія не виправдала очікувань Ірану під час 12-денної війни. Крім того, Мохаммад Садр навіть підкреслив, що росія взагалі діяла проти Ірану і надала Ізраїлю інформацію про іранську протиповітряну оборону.
Ну, а згаданий вище міністр охорони здоров’я Ірану непрямо поклав на москву відповідальність за ту кількість постраждалих, яку Іран отримав у результаті ізраїльських ударів. Він також додав щодо статистики людських втрат у цій війні: «Найбільша кількість поранених за 12-денну війну припала на останній день: близько 150 осіб зазнали поранення під час нападу на в’язницю Евін».
Ще раз наголошу: все це розповідає фактичний, а швидше за все – юридично оформлений союзник москви. Інакше зовсім незрозуміло, якої такої допомоги чекав Тегеран? Москва повинна була терміново обмінятися курсантами та делегаціями чи негайно розгорнути виставку? Очевидно, що ця допомога випливає з публічно не відомого додатка до договору. Словом, якщо лапті так кидають союзників, то про які домовленості з ними взагалі може йтися? Тільки військова поразка та повний розвал курника. Жодних інших варіантів просто не існує.
Два внешнеполитических приема Рашки-“Бросок через плечо” и “Бросок через бедро”.
є ще й третій: кидок через прУтень
Була в мене колись розмова з москалем. Про Будапештський меморандум. Так він сказав що там був підпис Єльцина, а Путін за його підписи не відповідає бо він був алкаш. Я його тоді спитав а чому Путін не визнає і свій підпис на договорі про дружбу і затвердження кордонів між Україною і Россією. У відповідь почув що я брешу і такого договору не було. А якщо і був то захотів поставив підпис, захотів забрав.
Пуйло, як і всякий кацап хазяїн свого слова, захотів дав, захотів взад взяв. Тому всі договори з кацапами треба писати на туалетному папері, задля використання за прямим призначенням.