А як усім добре відомо, з певних пір прутін просто звихнувся на чаклунах, шаманах та іншій каламуті. Поки Шойгу був його особистим другом і партнером ночівлі дуетом у наметі серед тайги, шамани постійно приносили в жертву різних тварин з метою відкрити повелителю підборів різні аспекти майбутнього. Загалом звіра занапастили чимало, але в результаті фюрер якось розчарувався в таких методах і перейшов на більш традиційні – карти Таро та інше.
Зараз він надає перевагу класиці, а звірі в тайзі зітхнули з полегшенням. Особливо орли та ведмеді, яких палили просто пачками. У зв’язку з цим інсайд із кремля повідомив про останній візит царя до відомої віщунки, і за непідтвердженими даними, там відбувся такий діалог:
– Бачу! Червона площа, люди… багато людей, вони махають тобі руками та квітами. Щось кажуть, та я не можу розібрати.
– Багато людей?
– Дуже багато! Яблуку ніде впасти.
– Ну, а я? Махаю їм рукою?
– Ось цього не бачу. У труни віко закрите.
Так воно було чи ні – хто ж його знає, але з бункера дід майже не виходить. Точніше – виходить, а потім – знову йде в бункер, а там – під себе.
Але якщо повернутися до роботи ГУР у Криму, то просто цікаво було б дізнатися про співвідношення знищених комплексів ППО та РЛС у Криму і на решті фронту. Є підозра, що це місце стало чимось на зразок болота, в якому зникає все, що туди поставиш. І головне – противник навіть не думає щось міняти. А з іншого боку, якщо він перестане заповнювати втрати ППО, то що буде з мостом – фетишем прутіна? А всім зрозуміло, що як тільки буде відпрацьовано міст, більше не залишиться жодних цілей, крім Новоросійська, де причаїлися залишки чорноморського флоту.
Між іншим, міркування щодо Новоросійська не такі вже й віртуальні. Справа в тому, що там відвантажується як казахська нафта, так і власна, видобута в курнику. Казахська нафта приходить нафтопроводом КТК, а власна – нафтопроводом «Куйбишев – Тіхорєцк». Так ось, останніми днями ЗСУ здійснили цілу низку ударів по насосних станціях саме цього нафтопроводу і також влаштували там святковий феєрверк на станції змішування нафти, де сировина доводилася до експортного стандарту «Уралс».
Здавалося б, до чого тут Новоросійськ і насосна чи змішувальна станція за сотні кілометрів від моря? Але тут знову-таки – емпатія та гуманізм наших військових. Якщо все це роздовбати прямо в порту, в море може потрапити нафта чи нафтопродукти. А коли нафтопровід зупинено, то за якийсь час там викачають усю жижу, а нової не буде. Ось у цей момент і можна заходити на порт. У такому підході проглядається турбота про бичків і крабів, які працювали над санацією крейсера «москва», відправленого на дно з частиною екіпажу. І там же не тільки «москва» пірнала. Тож тут – усе зрозуміло.
З цієї причини путінці тягнуть до Криму все, що можуть, оголюючи НПЗ, військові заводи та іншу стратегічну нісенітницю. Ну, а наші військові знають, що ворог обов’язково завезе щось нове і поставить його точнісінько на те місце, де стояло щойно знищене обладнання, треба просто трохи почекати, спалюючи в цей час літаки, вертольоти та інші джерела вуглецевого сліду. Словом, усе – як завжди, і ГУР ще раз це довів.