Авторка перекладу: Світлана
Учора закінчилися навчання «Напад-25», які проходили на території БРСР. Ми вже детально описували пригоди царя, який прибув на ці заходи, і охочі можуть самостійно знайти відео, на якому цей мікровоїн намагається імітувати ходу богатиря, одягнувшись у дивний камуфляж. Важко сказати, від кого камуфльоване забарвлення одягу повинно було сховати цього персонажа. І, між іншим, це – не пусте питання. Якщо камуфляж – твій формений одяг, то вже неважливо, де ти в ньому дієш – на фронті чи в тилу, бо так вимагають нормативні акти, які регулюють усі дії військовослужбовця. Тут – усе ясно.
Якщо ж ти – цивільна особа, то ти можеш ходити у своєму повсякденному одязі, і жодних запитань до тебе не буде, а тим більше коли ти обіймаєш посаду царя. Ти хоч із голими персами ходи перед підлеглими – ніхто й слова не скаже. Якщо ж ти одягаєшся у щось стилю «мілітарі», то це повинно щось показувати, а тим більше коли йдеться не про повсякденний військовий одяг, а про польову форму з камуфльованим забарвленням. Адже насправді мета будь-якого камуфляжу – зробити бійця мінімально помітним для противника.
Якщо зовсім просто, то камуфляж повинен розбити контур бійця на тлі навколишнього середовища так, щоб стрільцю було складніше прицілитися в «центр мас». Як було написано в одному зі статутів, коли камуфляж ще був банально кольору хакі: ви такий зелений і плоский, лягаєте на клумбу, і вас зовсім не видно. А тепер забарвлення дуже технологічне і складається з кількох кольорів та конкретної конфігурації кожного сегмента так, щоб працювати в максимальному наборі умов і максимально сховати свого власника від сторонніх очей.
І ось прутін постав перед суворо обмеженим колом осіб саме в такому вбранні – щоб що? Лінійна логіка говорить про те, що він хоче пограти з ними в хованки. Тим більше що поєднати цю гру з грою в солдатики – величезна спокуса. Але що б сталося, якби прутіна справді не помітили, коли він вийшов зі свого броненамету? Конфуз! З іншого боку, він вийшов до них на босу голову, а за всіма законами фізики, передусім треба вкрити голову з цілком зрозумілих причин.
Ні, ми не маємо на увазі накладні вуса та бороду, але блискучу лисину видно навіть із космосу. І, скажімо так, форму йому видали якусь не дуже. Або таких розмірів промисловість не випускає, або під неї треба було заховати кілька сантиметрів бронеплит та кевлару, причому як згори, так і знизу. Можливо, саме тому хода в нього була така, ніби він щойно наклав серйозне вето або яка буває у кавалериста, який не помітив, що під ним зараз немає коня. А руки він тримав так, як це буває у ненависних йому азербайджанців, коли вони довго носять кавуни, але в якийсь момент вони закінчуються, а руки так і залишаються розчепіреними. Хоча, можливо, ця звичка в нього залишилася ще з часів занять дзюдо, де він виступав у неймовірно легкій вазі.
Але в цій картині є ще один момент, який у курнику обговорюється шалено і захоплено. Так, серед осіб, які зустрічали царя, не було помічено начальника генштабу Герасимова, а за прейскурантом він просто зобов’язаний був бути присутнім і видати говнокомандувачу доповідь у стилі: за час вашої відсутності подій не трапилося, осіб, незаконно відсутніх, немає. Але, як виявилося, відсутній сам Герасимов, і це вже викликало безліч припущень.
(Далі буде)