Анатомія довгих ударів (Частина 2)

Проте прутін чудово розуміє, що інфляція – це погано, і чим вона нижча, тим краще. Тому й було вжито різних заходів для того, щоб утримувати ціни на такому рівні, щоб показник інфляції залишався вкрай низьким. Але тут є зворотний бік медалі. Якщо товарної маси недостатньо, щоб покривати попит, треба або підвищувати ціну, щоб платоспроможний попит впав, або змиритися з тим, що дешевого товару не вистачить і виникне дефіцит. У совку обрали другий варіант, і совка тепер нема.

Так от, у наведеній вище цитаті йдеться саме про те, що ціни на пальне можуть відпустити, і вони полетять угору, тягнучи за собою всі інші ціни, а це – та сама інфляція, якої прутін намагався уникнути різними способами, аж до спалювання стратегічних резервів. І ось ЗСУ якраз і забезпечили ситуацію, коли пропозиція стала суттєво відставати від попиту і виникла та сама вилка, яка ставить прутіна на розтяжку.

Усім очевидно, що на військові потреби паливо йтиме навіть тоді, коли пожежники та швидка допомога вже ходитимуть пішки, і щоб домогтися знерухомлення саме армії, то лупити доведеться і по сибірських НПЗ. Але з урахуванням того що саме для таких виробництв не потрібні важкі боєприпаси, завдавати шкоди нафтовій промисловості – правильний та потрібний хід. Це якраз класика методу «тисячі порізів», і він дасть свій результат, коли кількість перейде в якість. Тож тут – усе правильно, і потрібні лише наполегливість і послідовність. А ось із ППО – цікавіше.

Зрозуміло, що вирізання зенітних засобів відкриває цілі напрямки тилів противника для масованих ударів наших дронів. Але це – загальне міркування, а якщо придивитися до того, де ж іде найбільш інтенсивне вирізання ППО, то виявиться, що це південь, включаючи окуповані території Херсонської та Запорізької областей і особливо – Криму. Там іде просто неймовірна різанина ППО. І деякі західні аналітики говорять про те, що лапті вийшли на такий рівень, коли вони вже просто не можуть заміщувати ЗРК далекої дії, такі як С-300 та С-400.

Можливо, цей факт підтверджує те, що останнім часом ЗСУ почали вирізати стаціонарні РЛС. Мабуть, ворог уже не може надолужити втрати штатних РЛС мобільних комплексів і тепер спирається на стаціонарні. І в цей момент полетіло вже по них. І ось різні фахівці говорять про те, що якщо далекобійні комплекси лаптям уже не вдається заміщувати не те що швидко, а взагалі, через їхню відсутність, то в цьому випадку відкривається можливість, якої у ЗСУ не було з початку широкомасштабного вторгнення, – заходити авіацією глибоко в тил противника і працювати по цілях уже не далекобійними ракетами, а гравітаційними авіабомбами, яких у нас досить багато. А це може означати, що може включитися режим «дешево і сердито», з усіма відповідними наслідками.

Можливо, це – сміливе припущення, але просто поставмо собі просте запитання: з якою метою ведеться таке ретельне та жорстоке розчищення Криму від зенітних засобів ворога? Відповідь на це запитання вже десь поряд і, швидше за все, вона виявиться гучною та барвистою.