Анатомія довгих ударів (Частина 1)

Авторка перекладу: Світлана

Якщо подивитися на звіти про далекі удари ЗСУ по глибоких тилах противника, то, швидше за все, буде очевидним те, що удари спрямовуються на три групи цілей: НПЗ та нафтобази, ППО і залізнична інфраструктура. Причому остання виноситься вибірково, на певних напрямках і не так інтенсивно, як попередні дві групи цілей. Тому є необхідність ще раз звернути увагу саме на них, бо з того може вилитися загальна зміна ситуації як на фронті, так і всередині курника.

Нафтова промисловість сьогодні стала наріжним каменем економіки противника, тому що з газом склалося дуже погано. Заробляти на постачаннях до Китаю ще довго не вийде, бо газопровід СС-2 було побудовано на кабальних умовах, і тому це не той варіант, який слід враховувати як актив. Інший варіант експорту – Туреччина, але Ердоган там теж викручує руки так, що сильно не заробиш. Отже, всерйоз можна розглядати лише нафту й нафтопродукти. Причому тут це важливо як з погляду зовнішнього, так і внутрішнього ринку.

Удари по цій інфраструктурі призводять до загального скорочення доходів тому, що нафтопродукти все-таки є товаром, який містить більшу частину доданої вартості, адже це вже не сировина, а продукт переробки. І як ми знаємо, внаслідок ударів по НПЗ експорт їхньої продукції призупинено. Крім того, ці ж заходи призвели до того, що всередині курника виник дефіцит пального, і як прутін не намагався прикручувати всі вентилі інфляції, тепер це зробити практично неможливо, бо пальне вимушено дорожчає і тягне за собою ціни буквально на все.

Воно й зрозуміло, адже транспортні витрати входять у вартість будь-якого товару, в тому числі продовольства. Тому там і ведуться розмови про запровадження карткової системи на низку основних позицій продуктів харчування. Загалом це вже стає реальністю, і ворог похмуро пише таке:

«Роздрібна ціна на пальне у столиці може серйозно зрости. Про це не під запис кажуть джерела.

«Є низка чинників, які впливають на ситуацію», – каже джерело. У столиці, як зазначають співрозмовники, дефіциту відчути не повинні.

«Атаки на НПЗ виявилися набагато болючішими, ніж очікувалося», – стверджує джерело в уряді».

Упевненості в тому, що в москві не настане дефіциту пального, явно бракує, і це можна зрозуміти, адже найбільшого постачальника нафтопродуктів для столиці щойно атаковано ЗСУ в режимі контрольного пострілу, і не просто зупинено, а він стоїть у пікантній позі з Кама-Сутри. Зрозуміло, що вживатимуть усіх заходів, щоб парадний вхід курника не перетворився на суцільне стійбище в чергах за бензином. І якщо розібрати це повідомлення, то там міститься формула, дуже неприємна саме для царя.

Тобто доводиться натякати на те, що буде повернуто ринкові механізми формування відпускних цін на бензин. Але ж вони всі роки широкомасштабного вторгнення формувалися в «ручному режимі». По суті, ціни штучно підтримувалися на низькому рівні, щоб не розганялася інфляція. А прутін відчуває стан справ у країні виключно за макроекономічними показниками. Він уже два з половиною десятки років тому повністю втратив зв’язок із реальністю і отримує про неї уявлення саме за такими цифрами.

Якщо хтось пам’ятає, на зорі його президентства потонув підводний човен «Курськ», і коли він, припустившись помилки, приїхав до Сєвєроморська і наслухався на свою адресу неприємних речей від дружин загиблих моряків, то зробив важливий висновок: таку реальність він бачити не бажає. Тоді він назвав дружин моряків десятидоларовими повіями, яких спеціально зібрали на зустріч із ним, і більше не став спілкуватися з непідготовленим стадом. Власне, і вся решта інформації до нього пішла у спеціально підготовленому вигляді. Тому він не просто живе в іншому світі, а й гадки не має про те, що робиться внизу, та йому це й не цікаво.

(Далі буде)