Це не простий, хоч і високопоставлений чиновник і тому скандал, що виник навколо його фігури, теж має вельми незвичайну властивість. Про це написав обізнаний ТГ-канал ворога і тому картина виявилася дуже яскравою і вельми інформативною. Канал, маючи своє джерело в оточенні царя, пише наступне:

«Сергій Семенович дійсно багато зробив для того, щоб ППО Москви і Московської області була посилена. У столиці та в Підмосков’ї непогано збивають дрони, сподіваємося, будуть добре збивати і ракети, якщо і коли вони сюди полетять. Але тепер Собянін хоче спеціально для себе особисті системи ППО і РЕБ. Спілкується з військовими, щоб вони йому їх продали або здали на час, готовий найняти досвідчених бійців для роботи на цих системах і платити їм непогані гроші. Усе це робиться в секретному режимі, що називається, потайки. Такі дії викликають у нас подив і розчарування».

Тут слід зазначити, що до останнього часу ходила легенда про те, що москва має непробивний щит ППО і що туди нічого не може прилетіти. Про це сказано навіть у наведеній вище цитаті. Ба більше, в їхній пресі не раз було сказано про те, що по Києву прилітають дрони і ракети, а ось по москві нічого такого ще не било, за винятком зовсім уже дрібних інцидентів. Але тут треба враховувати важливий фактор, а саме — ширина банку цілей. Практично щоночі ЗСУ виносять конкретні активи ворога, як то аеродроми, склади з боєприпасами і дронами, НПЗ, нафтобази, логістичні потужності і звичайно ж ППО.

Для того, щоб все це дістати, немає потреби добиратися до самої москви. Крім того, поки більшість ударів наноситься дронами з відносно невеликою бойовою частиною, а це означає, що бажано їх застосовувати по цілях, які можуть забезпечити повторну детонацію або потужну пожежу. Простіше кажучи, максимальної шкоди цілям завдає не вибух бойової частини засобу ураження, а те, що знаходиться всередині цільового об’єкта.

Все інше має сенс вражати боєприпасами, які мають 100+ кг бойової частини, а таке застосовується поки дуже рідко і цілей, навіть без урахування москви, більш ніж достатньо. Простіше кажучи, по столиці ворога ще жодного разу до пуття не били. Ворог же, дуже часто, рандомно б’є по містах, зокрема й по Києву, від того й різниця в картині. Ось коли полетить по військових підприємствах у межах москви, тоді й подивимося, як там працює непробивна система ППО.

Але ми пам’ятаємо і про те, що якийсь час тому путін власним ротом розповідав про ППО тимчасово окупованого Криму, як про ультимативну систему, що не поступається московській, часом — перевершує її. Ну а те, що наші дрони роблять у Криму, всім добре відомо. Звідси й думки у товаришів, на зразок Собяніна, про те, що добре б прикрити себе коханого, персональними засобами РЕБ і ППО. А джерело продовжує цю тему наступним чином:

«На Собяніна намагалися вплинути непублічно, але він, незважаючи ні на що, намагається роздобути «власні» системи ППО, які захищатимуть самого мера і його особисте майно… В оточенні Собяніна нам цю інформацію прокоментували так: «Сергій Семенович у разі масштабних ударів по Москві, безумовно, буде однією з головних цілей ворога. Тому він розмірковує про те, щоб його захистили. Йдеться не про якісь особисті системи ППО, а про захист найважливішого чиновника заради суспільного блага. Усе інше — інсинуації».

На наш погляд, тут усе — просто. Собянін прекрасно знає, що кілька глибоких нір путіна обладнані саме персональними системами повітряної оборони. І він не покладається на «непробивний щит москви». Тобто, путін, Собянін та інші діячі уявляють собі справжній стан речей і власну шкурку намагаються прикрити не так, як решту публіки, нехай і столичної. Тобто, вони точно знають про те, що їхня пропаганда — всього лише пил в очі, який вони пускають як противнику, так і своєму населенню, а коли справа стосується їх особисто, все йде зовсім за іншим сценарієм.

4 коментар до “Особливості пропаганди (Частина 2)”
  1. Я одного не розумію.
    Він з якими військовими домовляється про ППО, з американськими про “застарілі ЗРК «Патріот»?
    Бо “Патріот” себе показав як надійна система.
    Але якщо він уже знає що рузьке НПО “аналоговнєтне” , і не працює, то навіщо про нього домовлятися?
    Де логіка? Чи він думає що персональне “аналоговнетне ППО” буде ефективніше?

      1. Якщо ППО скажемо м’яко “ніяке”, то мабуть без різниці 3, чи 5, чи 10, якщо воно не здатне нічого перехопити, то результат буде однаковий. Логічно? 🙂
        Тобто сенсу шукати серед відходів щось корисне немає.
        Тому Собяніну треба не напружуватися, а просто ждати в гості якийсь дрон. Але беручи до уваги, що ВСУ не мають зайвих ресурсів, то йому доведеться дуже довго чекати.

Коментарі закриті.